Можливості корекції інсулінорезистентності та супутніх метаболічних порушень в умовах експерименту за допомогою агоніста PPA-Г рецепторів
DOI:
https://doi.org/10.24061/215951Ключові слова:
метаболічний синдром, інсулінорезистентність, діабетична дисліпідемія, системне запалення, модифіковані ліпопротеїни.Анотація
Досліди проведені на експериментальній моделі синдрому інсулінорезистентності (ІР), яка відтворена на кролях шляхом підшкірного уведення дексаметазону із розрахунку 15 мкг/кг. Піоглітазон застосовували в лікувальному і профілактичному режимах. Застосування дексаметазону протягом восьми тижнів супроводжувалося розвитком основних компонентів синдрому інсулінорезистентності (ІР). Різко пригнічувалася чутливість до інсуліну, значно підвищився вміст у крові глікозильованого гемоглобіну. Паралельно розвивалася дисліпідемія на тлі активацїї системного запалення, оксидантного стресу та модифікацїї ліпопротеїнів (ЛП) із значним збільшенням вмісту в крові їх атерогенних форм. Застосування піоглітазону супроводжувалось усуненням або зменшенням вираженості ІР із нормалізацією не тільки метаболічного статусу, але й зменшенням вираженості системного запалення, перекисної активації ліпідів, проатерогенної та імуногенної модифікації ЛП крові. Ці дані дозволяють розглядати піоглітазон не тільки як антидіабетичний засіб, але і як перспективний препарат у лікуванні метаболічного синдрому та профілактиці атеросклерозу.Посилання
Korolyuk MA, Ivanova LG, Mayorova VE. Metod opredeleniya aktivnosti katalazy [Method for determining catalase activity]. Lechebnoe delo. 1988;15:47-9. (in Russian).
Nasonov EL. Metodicheskie aspekty opredeleniya tsirkuliruyushchikh immunnykh kompleksov s ispol'zovaniem polietilenglikolya [Methodological aspects of the determination of circulating immune complexes using polyethylene glycol]. Terapevticheskiy arkhiv. 1987;4:38-45. (in Russian).
Tertov VV, Kalenich OS, Orekhov AN. Peritonial'nye makrofagi kak model' dlya izucheniya aterogennogo potentsiala plazmy krovi [Peritonial macrophages as a model for studying atherogenic potential of blood plasma]. Terapevticheskiy arkhiv. 1990;10:30-1. (in Russian).
Urazgil'deeva SA, Shatilina LV, Denisenko AD. Vzaimosvyaz' mezhdu urovnem kholesterinsoderzhashchikh tsirkuliruyushchikh immunnykh kompleksov i chuvstvitel'nost'yu lipoproteidov k perekisnomu okisleniyu u bol'nykh ishemicheskoy bolezn'yu serdtsa [The relationship between the level of cholesterol-containing circulating immune complexes and the sensitivity of lipoproteins to peroxidation in patients with coronary heart disease]. Kardiologiya. 1997;10:17-20. (in Russian).
Eckel RH, Kahn R, Robertson RM, Rizza RA. ADA/AHA Scientific Statement. Preventing cardiovascular disease and diabetes: A call to action from the American Diabetes Association and the American Heart Association. Circulation. 2006;113:2943-6.
Alberti KG, Zimmet P. The metabolic syndrome: time to reflect. Curr Diabetes Rep. 2006;6(4):259-61.
Avogaro P, Crepaldi G, Enzi G, Tiengo A. Associazione di hiperlipidemia, diabete mellito e obesita di medio grado. Acto Diabetol Lat. 1967;4:36-41.
Berger JP, Akiyama TE, Meinke PT. PPARs: therapeutic targets for metabolic disease. Trends Pharmacol Sci. 2005;26(5):244-51.
Flordellis CS, Ilias I, Papavassiliou AG. New therapeutic options for the metabolic syndrome. Trends Endocrinol Metab. 2005;16(6):254-60.
Kathiresan S, Otvos JD, Sullivan LM, Keyes MJ, Schaefer EJ, Wilson PW, et al. Increased small low-density lipoprotein particle number: a prominent feature of the metabolic syndrome in the Framingham Heart Study. Circulation. 2006;113(1):20-9.
Meigs JB, Wilson PWF. Risk of type 2 diabetes mellitus and coronary heart disease: a pivotal role for metabolic factors. Europ Heart J. 2008;10 (suppl.B):11-5.
Kylin E. Studien hypertonie-hyperglykamiehyperurikamie syndrome. Zentralblatt fur innere. Medizin. 1923;44:105-27.
Michalik L, Wahli W. Involvement of PPAR nuclear receptors in tissue injury and wound repair. J Clin Investig. 2006;116(3):598-606.
Welch JS, Ricote M, AkiyamaTE, Gonzalez FJ, Glass CK. PPARgamma and PPARdelta negatively regulate specific subsets of LPS and IFN-gamma target genes in macrophages. Proc Natl Acad Sci USA. 2003;100(11):6712-7.
Reaven GM. Banting Lecture: Role of insulin resistance in human disease. Diabetes. 1988;37:1595-1607.
Reaven GM. Compensatory hyperinsulinemia and the development of an atherogenic lipoprotein profile: The price paid to maintain glucose ho-meostasis in insulin-resistant individuals. Endocrinol Metab Clin North Am. 2005;34(1):49-62.
Reaven GM. The insulin resistance syndrome. Curr Atheroscler Rep. 2003;5(5):364-71.
Reaven GМ. All obese individuals are not created equal: insulin resistance is the major determinant of cardiovascular disease in overweight obese individuals. Diabetes Vasc Dis Res. 2005;2(3):105-12.
Staels B, Fruchart JC. Therapeutic roles of peroxisome proliferator-activated recap-tor agonists. Diabetes. 2005;54:2460-70.
The metabolic syndrome as an endocrine disease: is there an effective pharmacotherapeutic strategy optimally C. Schindler. Therap Advan Cardiovasc Dis. 2007;1:7-19.
Tsuchida A, Yamauchi T, Takekawa S. Peroxisome proliferators-activated receptor (PPAR)α activation increases adiponectin receptors and reduces obesity-related inflammation in adipose tissue. Comparison of activation of PPAR α, γ and their combination. Diabetes. 2005;54:3358-70.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 L. L. Vavilova
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
