Морфологія первинної мінералізації емалі на етапі амелогенезу
DOI:
https://doi.org/10.24061/215996Ключові слова:
біомінералізація, амелобласти, тафтелін, амелогенінАнотація
Трофіка емалевого органа при первинній мінералізації емалі забезпечується за рахунок судин зубного сосочка. В ініціальну фазу виникає сітчастий шар між амелобластами і одонтобластами, а в секреторну – виробляються наносфери, утворюючи безпризмову емаль.Посилання
Bykov VL. Gistologiya i embriologiya organov polosti rta cheloveka [Histology and embryology of the human oral cavity]. St. Petersburg; 1998. 248 р. (in Russian).
Vavilova TP. Biokhimiya tkaney i zhidkostey polosti rta [Biochemistry of tissues and oral fluids]. Moscow: GEOTAR-Media; 2008. 205 р. (in Russian).
Falin LI. Gistologiya i embriologiya polosti rta i zubov [Histology and embryology of the oral cavity and teeth]. Moscow: GIML; 1963. 217 р.
Chen H, Banaszak Holl M, Orr BG, Majoros I, Clarkson BH. Interaction of dendrimers (artificial proteins) with biological hydroxiapatite crystals. J Dent Res. 2003;82(6):443-8.
Ter Cate AR. Devolopment of the tooth and its supporting structures. St. Louis: Mosby-Years Book Inc; 1988. 219 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 P. A. Hasiuk, N. B. Roiko
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).