Психоемоційні зміни при травматичній хворобі головного мозку
DOI:
https://doi.org/10.24061/219120Ключові слова:
травматична хвороба головного мозку, стандартизований багатофакторний метод обстеження особистостіАнотація
В осіб з травматичною хворобою головного мозку мають місце специфічні психоемоційні зміни, які найчастіше проявляються у віддаленому періоді черепно-мозкової травми (ЧМТ).Посилання
Shevaha VM. Biokhimichni aspekty patohenezu travmatychnoi khvoroby holovnoho mozku [Biochemical aspects of pathogenesis of traumatic brain disease]. In: Materialy nauk.-prakt. konf. nevropatolohiv i neirokhirurhiv Zakhidnoho rehionu Ukrainy z mizhnarodnoiu uchastiu. Aktual'ni pytannia nevrolohii i neirokhirurhii. Lviv; 2003. 59-61 p. (in Ukrainian).
Demenko VD. Sovremennye vzglyady na problemu otdalennykh posledstviy zakrytoy cherepno-mozgovoy travmy [Modern views on the problem of the long-term effects of closed traumatic brain injury]. Kharkiv: Oko; 1998. 203-6 p. (in Russian).
Dorovskikh IV. K voprosu o psikhicheskikh narusheniyakh u lits, perenesshikh sotryasenie golovnogo mozga [On the issue of mental disorders in people who have suffered a concussion]. Voenno-meditsinskiy zhurnal. 2002;323(2):56-7. (in Russian).
El's'kiy VN, Klimovitskiy VG, Zolotukhin SE. Izbrannye aspekty patogeneza i lecheniya travmaticheskoy bolezni [Selected aspects of the pathogenesis and treatment of traumatic disease]. Donetsk: Lebed'; 2002. 360 р. (in Russian).
Klimovitskiy VG, Zolotukhin SE. Travmaticheskaya bolezn': sovremennaya kontseptsiya patogeneza i lecheniya [Traumatic disease: a modern concept of pathogenesis and treatment]. Likuvannia ta diahnostyka. 2004;2:40-3. (in Russian).
Levin OS, Slizkova YuB. Nekotorye puti optimizatsii diagnostiki i lecheniya postradavshikh, perenesshikh legkuyu cherepno-mozgovuyu travmu [Some ways to optimize the diagnosis and treatment of victims of mild traumatic brain injury]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy. 2006;1:64-8. (in Russian).
Konovalov AN, Likhterman LB, Potapov AA, editors. Neyrotravmatologiya [Neurotraumatology]. Moscow: IPTs VAZAR-FERRO; 1994. 416 р. (in Russian).
Sobchik LN. Psikhologicheskaya diagnostika pri nervnopsikhicheskikh i psikhosomaticheskikh zabolevaniyakh [Psychological diagnosis of neuropsychic and psychosomatic diseases]. Leningrad: Meditsina; 1985. 140 р. (in Russian).
Sobchik LN. Standartizirovannyy mnogofaktornyy metod issledovaniya lichnosti [Standardized multifactor method of personality research]. Moscow; 1990. 78 р. (in Russian).
Taytslin VY, Poroskun AA, Yakina ZA. Organizatsionnye aspekty prognozirovaniya, diagnostiki i optimizatsii lecheniya otdalennykh posledstviy cherepnomozgovykh travm [Organizational aspects of predicting, diagnosing and optimizing the treatment of the long-term effects of craniocerebral injuries]. Ukrains'kyi visnyk psykhonevrolohii. 1995;3(2):119-21. (in Russian).
Gennarelli TA, Thibault LE, Graham DI. Diffuse axonal injury: an important form of traumatic brain damage. Neuroscientist. 1998;4:202-15.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 B. V. Zadorozhna
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
