Стан системи цитокінів та рівень С-реактивного білка плазми крові у пацієнтів із мультифокальним атеросклерозом, яким планувалося проведення реконструктивних оперативних втручань на судинах нижніх кінцівок
DOI:
https://doi.org/10.24061/219292Ключові слова:
мультифокальний атеросклероз, цитокіни, С-реактивний білокАнотація
У 60 пацієнтів із мультифокальним атеросклерозом (хронічною ішемічною хворобою серця та атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок), яким планувалося проведення реконструктивних оперативних втручань на судинах нижніх кінцівок, вивчався стан системи цитокінів та визначався рівень С-реактивного білка плазми крові. Отримані результати свідчать про наявність у цієї категорії пацієнтів хронічного системного запалення, що є підставою для обов’язкового призначення в післяопераційному періоді комплексної медикаментозної терапії, яка повинна бути направлена на зменшення виразності запального процесу, із застосуванням цільових доз статинів (мають не тільки гіполіпідемічну, а і протизапальну дію).Посилання
Bratus' VV, Shumakov VA, Talaeva TV. Ateroskleroz, ishemicheskaya bolezn' serdtsa, ostryy koronarnyy sindrom [Atherosclerosis, coronary heart disease, acute coronary syndrome]. Kiev; 2004. 576 р. (in Russian).
Galaktionov VG. Immunologiya [Immunology]. Moscow: Akademiya; 2004. 520 р. (in Russian).
Kovalenko VN. Dislipidemii: ot faktorov riska k koronarnomu aterosklerozu [Dyslipidemia: from risk factors to coronary atherosclerosis]. Zdorov’ia Ukrainy. 2010;1:60. (in Russian).
Lutay MI, Lysenko AF. Analiz medikamentoznoy terapii ishemicheskoy bolezni serdtsa v Ukraine: rezul'taty issledovaniya PULSAR [Analysis of drug therapy for coronary heart disease in Ukraine: PULSAR study results]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2010;3:36-43. (in Russian).
Mishalov VG. Aterotromboz: nuzhno li napominat' o tom, o chem znayut vse? [Atherothrombosis: Do I need to be reminded of what everyone knows?]. Zdorov’ia Ukrainy. 2010;1:52-3. (in Russian).
Titov VN. Rol' makrofagov v stanovlenii vospaleniya, deystvie interleykina-1, interleykina-6 i aktivnost' gipotalamo-gipofizarnoy sistemy (obzor literatury) [The role of macrophages in the formation of inflammation, the effect of interleukin-1, interleukin-6 and the activity of the hypothalamic-pituitary system (literature review)]. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika. 2003;12:3-12. (in Russian).
Dinarello C. Proinflammatory cytokines. Chest. 2000;118(2):503-8.
McLafferty RB, Dunnington GL, Mattos MA, Markwell SJ, Ramsey DE, Henretta JP, et al. Factors affecting the diagnosis of peripheral artery disease before vascular surgery referral. J Vasc Surg. 2000;31(5):870-79.
Mohler ER. Peripheral Arterial Disease. Identification and Implications. Arch Intern Med. 2003;163(19):2306-14.
Quriel K. Detection of peripheral arterial disease in primary care. JAMA. 2001;286(11):1380-1.
Bhatt DL, Steg PG. Risk Profile and Undertreatment of Peripheral Arterial Disease – 7,013 Patients from the International REACH Registry. J of Am College of Cardiology. 2005;45(3 suppl 1):417 A and poster presented at the American College of Cardiology Annual Scientific Sessions, Orlando, FL, USA; 2005 March 6-9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 O. O. Khaniukov
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
