Cтан прооксидантної системи в нирках під впливом ентеросорбції і гіпероксибарії
DOI:
https://doi.org/10.24061/223165Ключові слова:
ентеросорбція, гіпероксибарія, активоване вугілля, гідроперекиси ліпідів, ниркиАнотація
У дослідах на щурах із гострим токсичним гепатитом встановлено, що ентеросорбція і її спільне застосування з гіпероксибарією знижує рівень гідроперекисів, з нормалізацією вмісту малонового альдегіду у нирках, особливо в пізньому періоді захворювання. При уведенні нового вугілля Medicas Е і, особливо, на тлі гіпероксибарії встановлено більш виражене відновлення процесів перекисного окиснення ліпідів у динаміці експериментальної хвороби печінки.Посилання
Mat'e D, editor. Giperbaricheskaya meditsina [Hyperbaric medicine]. Moscow: Binom; 2009. 54-77 p. (in Russian).
Kutsenko SA. Osnovy toksikologii [The basics of toxicology]. St. Petersburg: Voenno-meditsinskaya akademiya im. S.M. Kirova; 2002. 395 р. (in Russian).
Pronyaeva ED. Giperbaricheskaya oksigenatsiya v kompleksnom lechenii toksicheskogo gepatita [Hyperbaric oxygenation in the complex treatment of toxic hepatitis]. Vopr giperbar med. 2010;1-2:59-60. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ye. G. Bodrug, V. I. Gonchar, K. D. Scutar
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
