Фармакологічна стимуляція синтезу протромбіну – новий підхід до лікування сечокам’яної хвороби

Автор(и)

  • A. Yu. Zharikov
  • V. M. Briukhanov
  • V. V. Lampatov

DOI:

https://doi.org/10.24061/223528

Ключові слова:

сечокам'яна хвороба, менадіону натрію бісульфіт

Анотація

Мета дослідження — вивчити вплив менадіону натрію бісульфіту на перебіг експериментальної сечокам’яної хвороби. Експериментальна сечокам’яна хвороба моделювалася у двох груп щурів шляхом споживання протягом 6 тижнів 1 % розчину етиленгліколю у вигляді пиття. Перша група була контрольною. У другій групі, починаючи з третього тижня, щодня уводився підшкірно менадіону натрію бісульфіт у дозі 500 мкг / кг. Здійснювалося визначення показників екскреторної функції нирок, вимірювання активності маркерних ферментів і процесу вільнорадикального окиснення, а також морфометричні дослідження ниркових зрізів. Встановлено, що менадіону натрію бісульфіт істотно полегшує перебіг експериментальної сечокам’яної хвороби.

Посилання

Zverev YaF, Zharikov AYu, Bryukhanov VM, Lampatov VV. Sovremennye predstaleniya o modulyatorakh oksalatnogo nefrolitiaza. Ingibitory kristallizatsii [Modern ideas about modulators of oxalate nephrolithiasis. Crystallization inhibitors]. Nefrologiya. 2009;13(1):56-72. (in Russian).

Zharikov AYu, Lampatov BV, Zverev YaF, Bryukhanov VM, Kudinov AV. Novyy sposob opredeleniya oksalat-ionov v moche [A new way to detect oxalate ions in urine]. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika. 2010;12:3-5. (in Russian).

Zharikov AYu, Bryukhanov VM, Zverev YaF, Lampatov VV. Sovremennye metody modelirovaniya oksalatnogo nefrolitiaza [Modern methods for modeling oxalate nephrolithiasis]. Nefrologiya. 2008;12(4):28-35. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-08-30

Номер

Том 16 № 3 (63) P.2 (2012)

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 A. Yu. Zharikov, V. M. Briukhanov, V. V. Lampatov

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).