Особливості носійства умовно-патогенних мікроорганізмів та моноцитарно-макрофагальної ланки імунітету у гемодіалізних пацієнтів
DOI:
https://doi.org/10.24061/224096Ключові слова:
гемодіаліз, пацієнти, умовно-патогенні мікроорганізми, контамінація, прозапальні цитокіниАнотація
У статті представлені результати дослідження взаємозв'язку особливостей носійства умовнопатогенних мікроорганізмів і прозапальних цитокінів у пацієнтів із хронічною хворобою нирок V ст., які отримують замісну ниркову терапію методом програмного гемодіалізу.Посилання
Guo H, Liu J, Collins AJ, Foley RN. Pneumonia in incident dialysis patients - the United States Renal Data System. Nephrology Dialysis Transplantation. 2008;23(2):680-6.
Bikbov BT, Tomilina NA. Faktory riska smerti bol'nykh, vpervye nachinayushchikh lechenie remodializom (po dannym Registra Rossiyskogo dializnogo obshchestva) [Risk factors for death in patients starting remodialysis for the first time (according to the Register of the Russian Dialysis Society)]. Nefrologiya i dializ. 2008;10(1):35-43. (in Russian).
Kozliuk NI. Natsional'nyi reiestr khvorykh na khronichnu khvorobu nyrok: 2011 rik [National Register of Patients with Chronic Kidney Disease: 2011]. Akademiia medychnykh nauk Ukrainy, Ministerstvo okhorony zdorov'ia Ukrainy, Derzhavna ustanova "Instytut nefrolohii NAMN Ukrainy. Kyiv; 2012. 89 р. (in Ukrainian).
United States Renal Data System. Atlas of Chronic Kidney Disease and End- Stage Renal Disease in the United States, National Institutes of Health, National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases http:// www.usrds.org = 2008.
Mazonakis E, Stirling C, Booth KL, McClenahan J, Heron N, Geddes CC. The influence of comorbidity on the risk of access-related bacteremia in chronic hemodialysis patients. Hemodialysis Int. 2009;13(1):6-10.
Hoеn B, Paul-Dauphin A, Hestin D, Kessler M. EPIBACDIAT: a multicenter prospective study of risk factors for bacteremia in chronic hemodialysis patients. J Am Soc Nephrol. 1998;9(5):869-76.
Rosenthal VD, Maki DG, Salomao R, Moreno CA, Mehta Y, Higuera F, et al. Device-Associated Nosocomial Infections in 55 Intensive Care Unit Developing Countries. Ann Intern Med. 2006;145(8):582-91.
Dekhnich AV, Nikulin AA, Ryabkova EL, Krechikova OI, Sukhorukova MV, Kozlov RS. Epidemiologiya rezistentnosti shtammov S. aureus, vydelennykh ot patsientov v ORIT rossiyskikh statsionarov: rezul'taty mnogotsentrovogo issledovaniya [Epidemiology of resistance of S. aureus strains isolated from ICU patients in Russian hospitals: results of a multicenter study]. Klinicheskaya Mikrobiologiya i Antimikrobnaya Khimioterapiya. 2008;10:333-44. (in Russian).
Dmitrieva NV, Solodovnik FI, Petukhova IN. Opyt primeneniya mupirotsina pri nazal'nom nositel'stve zolotistogo stafilokokka u meditsinskogo personala [Experience of using mupirocin in nasal carriage of Staphylococcus aureus in medical personnel]. Antibiotiki i khimioterapiya. 2000;3:35-8. (in Russian).
Kaysen GA, Kumar V. Inflammation in ESRD: causes and potential consequences. J Ren Nutr. 2003;13(2):158-60.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 I. M. Shifris
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
