Активність матриксних протеїназ та їх інгібіторів у хворих із розшаруваннями грудної аорти

Анотація

Мета. Вивчити зміни профіброгенних медіаторів у хворих із розшаруванням грудного відділу аорти.
Матеріал і методи. Дослідження проведено у 66 пацієнтів із розшаруваннями аневризм висхідного відділу та дуги аорти, які виникали на фоні атеросклерозу і АГ, віком від 48 до 73 років. Відповідно до завдання дослідження хворі були розподілені на три групи: 1-ша група - 32 пацієнти з гострими дисекціями, 2-га група - 34 пацієнти з підгострими та хронічними розшаруваннями, 3-тя група - 30 пацієнтів з аневризмами грудного і черевного відділів аорти, у яких діагноз встановлений при плановому обстеженні. Контролем слугували результати лабораторних досліджень, отримані у 28 здорових добровольців. За основними клінічними критеріями і тяжкості стану групи були рандомізовані (χ2=0,901, р=1,000). До стандарту лабораторних досліджень включені клінічний і біохімічний аналізи крові, аналіз крові на тропонін I, коагулограма, загальний аналіз сечі, розрахунок кліренсу креатиніну. Визначали групу крові, резус-фактор. В обов'язковому порядку хворих досліджували на наявність австралійського
антигену, антитіл до вірусного гепатиту С, проводили реакцію Вассермана, обстежували на наявність ВІЛ інфекції. Дослідження проводили за стандартними методиками. Визначення рівня MMP-9, її інгібітор TIMP-2 та комплекс з інгібітором (MMP-9/TIMP-2) у сироватці крові проводили з використанням імуноферментного методу, MMP-9, TIMP-2 досліджували за допомогою комерційних діагностичних наборів фірм R&D Diagnostics Inc. (США): Human ММP–9 Quantikine ELISA Kit, кат.GA30092; Human ТІМP-2 Quantikine ELISA Kit, кат. ВЕ69073). Набір Human TIMP-2 Quantikine ELISA Kit використовували для кількісного визначення тканинного інгібітору металопротеїнази-2 (TIMP-2) у зразках сироватки. Статистичний аналіз отриманих даних здійснювали на персональному комп'ютері IBM PC Intel Core i5-6500U з ОС MS Windows 10 за допомогою програми STATISTICA 10.0 (StatSoft, Inc.).
Результати. При усіх типах аневризм аорти (неускладнених і ускладнених) відзначено підвищення рівня MMP-9 по відношенню до контрольних значень: у хворих 1-ї групи рівень MMP-9 був підвищеним у середньому на 284,5%, 2-ї групи - на 176,9% і в пацієнтів з неускладненими аневризмами – на 91,7% відповідно до контрольних значень (p <0,05). При цьому рівень MMP-2 був підвищений в усіх досліджуваних групах, але істотно не відрізнявся між групами (р=0,37). Концентрація тканинного інгібітору матриксних металопротеїназ (TIMP–2) у пацієнтів з гострим розшаруванням аневризми аорти була в середньому на 40,4% вище контрольних значень (p <0,001); у пацієнтів із хронічним розшаруванням аневризми відмінності були недостовірними; а у хворих на неускладнені АА рівень TIMP-2 був у середньому на 12% нижче, ніж показник, отриманий у групі контролю (p <0,05). При довірчій імовірності 0,95% (р <0,05) показник MMP-9 значимо відрізнявся у всіх трьох групах (рис. 1). Коефіцієнт MMP-9/TIMP-2 (коефіцієнт інгібування за MMP-9) був вищим у пацієнтів з ускладненими аневризмами і становив відповідно 0,67 (у контрольній - 0,25) (р < 0,001). У пацієнтів з неускладненими аневризмами
цей інтегральний показник був нижчим, ніж у перших двох групах, але на 112% перевищував показники групи контролю (p <0,001). При прогресуванні дегенеративних змін у середній оболонці судини MMP–9 і TIMP–2 знижувалися порівняно з хворими на неускладнену аневризму і з хронічним розшаруванням. Висновки. Агресивний і тяжкий перебіг захворювання у хворих з гострими розшаруваннями аорти асоціюється з наявністю високих значень рівня MMP-9, а порушення ГМК асоціюється з інгібуванням TIMP-2, що відбувається на фоні окиснювального стресу і дисбалансу між прозапальними і протизапальними цитокінами. При різних типах ускладнених аневризм аорти має місце порушення балансу MMP та їх інгібіторів, що, у підсумку, має визначальне значення для швидкості протеолізу позаклітинних матриксних компонентів з переважанням процесів їх утворення та накопичення.