Застосування ультрасонографії для вибору тактики лікування жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.100Ключові слова:
лейоміома матки; міоматозні вузли; ультразвукове дослідженняАнотація
Мета роботи - вивчити стан органів малого таза у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки залежно від виду лікування на основі ультрасонографічного моніторінгу.
Матеріал і методи. Обстежено 299 жінок репродуктивного віку. Пацієнток розподілили на три групи: 1-шу групу склали 159 жінок із лейоміомою матки (ЛМ), яким проведено хірургічне лікування, 2-гу групу – 120 жінок з ЛМ, яким проведено консервативне лікування, 3-тю групу контролю склали 20 здорових жінок репродуктивного віку. З метою одержання найбільш повної інформації щодо розмірів матки, структури і топографії міоматозних вузлів (МВ), особливостей їх васкуляризації пацієнткам проводилося ультразвукове (УЗ) дослідження до та через три місяці після лікування.
Результати. УЗ дослідження середніх параметрів тіла матки в основних групах показало перевищення цих показників відносно контрольної групи (у 3,2 раза в 1-й групі і в 1,3 раза у 2-й групі). Об'єм матки був більше у жінок 1-ї групи порівняно з жінками 2-ї та 3-ї груп (р<0,05). У більшості випадків, у 139 (49,0 %) жінок основних груп, локалізація міоматозних вузлів (МВ) була інтрамуральна з центральним ростом, при цьому не змінювалась конфігурація матки зовні та не відбувалась деформація її порожнини. У той час, як інтрамуральні вузли з цетрипетальним ростом деформували порожнину матки в 39 (14,0 %) випадках, а центрифунгальним – у 100 (36,0 %) обстежених – її контур. Для жінок із найбільшими розмірами матки був характерним змішаний та центральний тип ангіоархітектоніки. При динамічному УЗ обстеженні в жінок після консервативної міомектомії, що не отримували додатково гормональної терапії, рівень перфузії міометрія був вищим, ніж у тих, хто отримав до та після лікування гонадотропін рилізинг гормони, що може бути прогностично більш сприятливим для виникнення рецидиву ЛМ. Жінки 2-ї групи після отримання консервативного лікування мали позитивну тенденцію щодо зменшення об’єму матки та МВ.
Висновки. УЗ дослідження можна вважати високоінформативним, неінвазивним методом, що допомагає встановити наявність, розміщення, структуру, розміри МВ, виявити супутню патологію органів малого таза, а також в доповненні з кольоровим доплерівським картуванням та імпульсним доплером виявити наявність пухлинного кровообігу. Ехографічна та доплерометрична оцінка ЛМ поряд з особливостями васкуляризації в діагностичному алгоритмі допомагає диференційовано підходити до вибору методу лікування (консервативного або хірургічного).
Посилання
Bakanova AR. Optimizatsiya vybora protivoretsidivnoy terapii posle khirurgicheskogo lecheniya miomy matki u zhenshchin reproduktivnogo vozrasta, novye tekhnologii v diagnostike i lechenii ginekologicheskikh zabolevaniy [Optimization of the choice of anti-relapse therapy after surgical treatment of uterine fibroids in women of reproductive age, new technologies in the diagnosis and treatment of gynecological diseases]. In: Materials XXIII Intern. Congress with a course of endoscopy. New technologies in the diagnosis and treatment of gynecological patients; 2010 Jun 2-4; Moscow. Moscow: MEDI Expo; 2010. 129-30 p. (in Russian).
Kulakova VI. Novye podkhody k lecheniyu miomy matki. Mnenie eksperta [New approaches to the treatment of uterine fibroids. Expert opinion]. Problemy reproduktsii. 2014;20(2):57-8. (in Russian).
Gridasova VE. Rol' sosudistykh faktorov v patogeneze miomy matki [The role of vascular factors in the pathogenesis of uterine fibroids] [dissertation abstract]. Moscow; 2003. 24 p. (in Russian).
Kornats'ka AH, Reven'ko OO, Kolesnichenko IS, Flaksemberh MA, Obukhova HIu. Novi pohliady na likuvannia leiomiomy matky v zhinok reproduktyvnoho viku [New views on the treatment of uterine leiomyoma in women of reproductive age]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2017;4:82-5. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2017.36.82-85. (in Ukrainian).
Zabolotnov VA, Rybalka AN, Shatila VY, Kosolapova NV. Sovremennaya klassifikatsiya leyomiom matki [Modern classification of uterine leiomyomas]. Zdorov'e zhenshchiny. 2015;1:70-3. DOI: 10.15574/HW.2015.97.70. (in Russian).
Fanchin R. Assessing uterine receptivity in 2001: ultrasonographic glances at the new millennium. Ann N Y Acad Sci. 2001;943:185-202. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2001.tb03802.x.
Zykin BI, Medvedev MV. Dopplerografiya v ginekologii [Doppler ultrasonography in gynecology]. Moscow: Real'noe vremya; 2000. 152 p. (in Russian).
Dubchak AIe, Baranets'ka IO, Obeid NM. Osoblyvosti tazovoi hemodynamiky u zhinok reproduktyvnoho viku z dobroiakisnymy utvorenniamy orhaniv maloho taza [Features of pelvic hemodynamics in women of reproductive age with benign pelvic organs]. Visnyk Vinnyts'koho natsional'noho medychnoho universytetu. 2016;20(1.1):88-91. (in Ukrainian).
Chubei HV. Aktual'ni pytannia etiolohii ta patohenezu leiomiomy matky u zhinok reproduktyvnoho viku [Current issues of etiology and pathogenesis of uterine leiomyoma in women of reproductive age]. Zdorov'ya zhenshchiny. 2015;10:10-5. (in Ukrainian).
Havryliuk HM. Optymizatsiia prohramy reabilitatsiinoi terapii u patsiientok pislia operatsii na mattsi [Optimization of the rehabilitation therapy program in patients after uterine surgery] [dissertation abstract]. Ivano-Frankivsk; 2017. 20 p. (in Ukrainian).
Betel CB, Glanc P. Demystifying Ovarian Cysts. Ultrasound Clinic. 2012;7(1):75-91. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cult.2011.08.003.
Lutsenko NS, Oliinyk NS, Rudenko DIu. Ul'trazvukova otsinka vaskuliaryzatsii leiomiomy matky [Ultrasound assessment of vascularization of uterine leiomyoma]. Aktual'ni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2015;1:152-4. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2015.1.4709. (in Ukrainian).
Zaporozhchenko MB. Patohenetychne obgruntuvannia profilaktyky ta likuvannia leiomiomy matky proliferatyvnoho typu u zhinok reproduktyvnoho viku [Pathogenetic substantiation of prevention and treatment of proliferative type uterine leiomyoma in women of reproductive age] [dissertation abstract]. Vinnytsia; 2016. 36 p. (in Ukrainian).
Pysarieva OL. Vidnovlennia reproduktyvnoi funktsii u zhinok z submukoznoiu miomoiu matky [Restoration of reproductive function in women with submucosal uterine fibroids] [dissertation abstract]. Kiev; 2017. 18 p. (in Ukrainian).
Aleksenko OO, Medviedieva LIe, Medviediev MV. Intramural'na leiomioma tila matky i fertyl'nist' (ohliad literatury) [Intramural leiomyoma of the uterine body and fertility (literature review)]. Medychni perspektyvy. 2015;20(4):10-5. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2015.4.56126. (in Ukrainian).
Potapov VO, Medviediev MV, Zinenko TO, Pol'schykov PI. Shliakhy pidvyschennia efektyvnosti khirurhichnoho orhanozberihaiuchoho likuvannia miomy matky u zhinok reproduktyvnoho viku [Ways to increase the effectiveness of surgical organ-preserving treatment of uterine fibroids in women of reproductive age]. Medychni perspektyvy. 2010;15(1):36-41. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 А. Корнацька, А. Дубчак, М. Флаксемберг, І. Баранецька
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
