Аналіз результатів аксіографії при лікуванні пацієнтів з м’язово суглобовою дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.101Ключові слова:
м’язово-суглобова дисфункція; скронево-нижньощелепний суглоб; клінічний індекс дисфункції; аксіографія; кут сагітального суглобового шляху; кут сагітального різцевого щляху; кут Беннета; траєкторії рухуАнотація
Поширеність дисфункційних станів скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), особливо в осіб вікового діапазону 18-65 років, досягла 95-98 % серед усіх звернень стоматологічного профілю. Перебіг патології зазвичай скритий, з періодичними рецидивами та має тривалий характер, який супроводжується зниженням загальної якості життя. Лікування ж зазначеної патології СНЩС являє собою комплекс складних терапевтичних, ортопедичних та психологічних заходів. У літературі описано безліч способів лікування дисфункції СНЩС, один із сучасних – застосування оклюзійних шин, які дозволяють змінювати положення нижньої щелепи, діагностувати та усувати м’язово-суглобову дисфункцію СНЩС.
Мета дослідження – визначення ефективності лікування м’язово-суглобової дисфункції СНЩС оклюзійними шинами за даними аксіографії.
Матеріал і методи. Двісті сімдесят чотири пацієнти віком від 18 до 65 років з діагнозом: синдром больової м’язово – суглобової дисфункції СНЩС до і після лікування.
Результати. Всі пацієнти з ознаками дисфункції СНЩС до лікування мали порушення траєкторії руху нижньої щелепи (девіація – 68,7 %, дифлексія – 31,3 %). При відкриванні та закриванні рота спостерігалися
асиметричні зсуви нижньої щелепи більше 2 мм (відхилення від середньої лінії - понад 2мм). Після проведеного лікування за допомогою оклюзійних шин відзначалося поліпшення траєкторії відкривання і закривання рота: кількість пацієнтів з порушенням траєкторії зменшилася на 89,1 %, а об’єм зсуву нижньої щелепи під час відкривання і закривання рота у 92,4% пацієнтів знизився в середньому до 0,9мм. При аналізі рухів нижньої щелепи в сагітальній площині у 79 % випадків виявлені відхилення траєкторії
нижньої щелепи. Після проведеного лікування з використанням оклюзійних міорелаксаційних шин відзначені усунення порушень траєкторії руху нижньої щелепи в трансверзальній площині у 93,4 % випадків, скорочення об’єму зсувів до 0,9 мм – у 78,1 % пацієнтів.
Посилання
Kroshka DV, Dolgalev AA, Bragin EA, Yagmurov MA. Analiz rezul'tatov shinoterapii pri lechenii patsientov s disfunktsiey visochno-nizhnechelyustnogo sustava i zhevatel'nykh myshts po dannym elektronnoy gnatografii [Analysis of the results of spleen therapy in the treatment of patients with TMJ dysfunction and chewing muscles according to electronic gnatography]. Meditsinskiy vestnik Severnogo Kavkaza. 2017;12(1):65-8. (in Russian).
Antonik MM, Kalinin YuA. Primenenie elektronnoy aksiografii dlya diagnostiki myshechno-sustavnoy disfunktsii u patsientov s patologiey okklyuzii [Application of electronic axiography for the diagnosis of muscle and joint dysfunction in patients with occlusion pathology]. Stomatologiya. 2011;90(2):23-7. (in Russian).
Tarakanov SA, Podol'skiy MD, Trifonov AA, Ivanova EA. Diagnostika disfunktsiy visochno-nizhnechelyustnogo sustava [Diagnosis of dysfunctions of the temporomandibular joint]. Stomatologiya dlya vsekh. 2014;4:16-8. (in Russian).
Voronina EA, Nurieva NS, Vasil'ev YuS, Delets AV. Dislokatsii diska VNChS kak sledstvie bokovogo smeshcheniya nizhney chelyusti [Dislocation of the temporomandibular joint disc as a result of lateral displacement of the lower jaw]. Problemy stomatologii. 2018;14(4):98-103. (in Russian).
Naydanova IS, Pisarevskiy YuL, Shapovalov AG, Pisarevskiy IYu. Vozmozhnosti sovremennykh tekhnologiy v diagnostike funktsional'nykh narusheniy visochno-nizhnechelyustnogo sustava (obzor literatury) [Possibilities of modern technologies in the diagnosis of functional disorders of the temporomandibular joint (literature review)]. Problemy stomatologii. 2018;14(4):6-13. (in Russian).
Zhulev EN. Topograficheskaya anatomiya golovok nizhney chelyusti u patsientov s myshechno-sustavnoy disfunktsiey visochno-nizhnechelyustnogo sustava i anomaliyami prikusa [Topographic anatomy of the heads of the mandible in patients with muscle-articular dysfunction of the temporomandibular joint and malocclusion]. Vyatskiy meditsinskiy vestnik. 2017;3:96-9. (in Russian).
Slavicek R. The Masticatory Organ: Functions and Dysfunctions. 2002. 544 p.
Suenaga S, Nagayama K, Nagasawa T, Indo H, Majima HJ. The usefulness of diagnostic imaging for the assessment of pain symptoms in temporomandibular disorders. Jpn Dent Sci Rev. 2016;52(4):93-106.
Jones ЕМ, Papio М, Tee ВС, Beck FM, Fields HW, Sun Z. Comparison of cone-beam computed tomography with multislice computed tomography in detection of small osseous condylar defects. American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopedics. 2016;150(1):130-39.
Schiffman Е, Ohrbach R, Truelove E, Look J, Anderson G, Goulet JP, et al. Diagnostic criteria for temporomandibular disorders (DC/TMD) for clinical and research applications: recommendations of the International RDC/TMD Consortium Network and Orofacial Pain Special Interest Group. J Oral Facial Pain Headache. 2014;28(1):6-27.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Т. Костюк, О. Канюра, Н. Литовченко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
