Медико-соціальні чинники та якість життя у хворих на артеріальну гіпертензію: роль медичної сестри

Автор(и)

  • Г. Марараш аспірант кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.102

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія; медико-соціальні чинники; якість життя; медична сестра терапевтичного відділення; профілактика артеріальної гіпертензії

Анотація

У роботі досліджено роль медико-соціальних та соціальних чинників, загального самопочуття і рівня якості життя у хворих на артеріальну гіпертензію. Закцентовано увагу на ролі медичної сестри терапевтичного відділення у профілактичному навчанні пацієнтів щодо формування здорового способу життя та зменшення патогенного впливу негативних соціальних чинників.
Мета – обґрунтування основних заходів профілактики АГ та покращання ЯЖ шляхом вивчення медичними сестрами медико-соціальних та соціальних чинників якості життя хворих на артеріальну гіпертензію.
Матеріал і методи. В опитуванні (шляхом анкетування) взяли участь 120 хворих на АГ КНП «Поліклініка №1» м. Чернівці, з них: чоловіків – 43,3%, жінок – 56,7% (віком від 23 до 79 років). За допомогою опитувальників вивчено медико-соціальні, соціологічні фактори впливу, загальне самопочуття та рівень якості життя. Дослідження проведено за всіма етичними правилами, зокрема з дотриманням принципів добровільності, конфіденційності, дослідницької доброчесності. Результати дослідження
опрацьовано загальноприйнятими статистичними методами з використанням пакетів комп’ютерних програм STATISTICA 10 й представлено відповідною кількістю спостережень, відсотками, точним значенням р.
Результати. Серед обстежених переважала АГ І та ІІ ступеня, обтяжена спадковість встановлена у 62,5 % (75 осіб). Виявлено недостатню кількість овочів, фруктів і риби в раціоні та вживання солі більше 5 г за
добу (60%). Більшість опитаних мають середню спеціальну освіту, менша частина – вищу. Дослідження соціального статусу: працівників було 71,62 %, більшість яких працювали повний день. За результатами опитування, 22,09 % осіб зазначили відмінні умови роботи, 38,37 % – добрі, 25,58 % – задовільні та 13,96 % – погані умови праці. Установлено відсоток хворих (60,47 %), серед яких переважає відсоток респондентів із задовільними та поганими умовами праці (39,53%). Більшість респондентів (53,49%) вказали на задовільні та погані психологічні умови праці, що перевищує в незначній кількості працівників з відмінними та добрими умовами роботи (46,51%). Виявлено перевагу оцінки відмінних та добрих матеріально-технічних умов праці перед відмінними і добрими психологічними умовами (60,47 % проти 46,51 %). Матеріальний стан більшість опитаних оцінили як середній (42,5 %). Рівень ЯЖ коливався від дуже високого до вкрай низького. Чинники, які впливали на зниження рівня ЯЖ: показник «здоров’я» (1,44) «соціальний статус» (1,48), «задоволення від роботи, діяльності» (1,59), «соціальна активність» (1,62). Такі соціальні фактори впливу, як матеріальні труднощі, додаткова робота для збільшення доходу, були визначені як негативні впродовж останніх 6 міс. кожним другим пацієнтом; погіршення взаєморозуміння, погіршення стосунків: чоловік/дружина, діти, батьки, друзі, загроза безробіття для близьких і рідних – кожним третім респондентом.
Висновки 1. У 120 пацієнтів з артеріальною гіпертензією виявлено обтяжену спадковість (62,5%), недостатнє вживання рекомендованої кількості овочів і фруктів (25,83%), риби у раціоні (12,5%) та надмірне вживання солі (60%), перевагу осіб із середньою спеціальною освітою та працівників (71,62%), з відмінними та добрими санітарно-технічними (60,47%) та задовільними і поганими психологічними (39,53%) умовами праці, із середнім матеріальним станом (42,5%) та коливанням рівня якості життя від дуже високого до надто низького. 2. Артеріальна гіпертензія погіршує якість життя пацієнтів, що характеризується зниженням показників як фізичного, так і психологічного станів. 3. Здатність адекватного сприйняття пацієнтами свого захворювання і формування відношення до питань лікування і профілактики залежить від рівня освіти. 4. Вчасна, рання діагностика артеріальної гіпертензії, соціальна підтримка та навчання є значущими предикторами прихильності до профілактики та лікування. 5. Навчання хворих на артеріальну гіпертензію здоровому способу життя через медичних сестер, сприяння зменшенню патогенного впливу негативних соціальних чинників, постійна пропаганда медичних знань сприятиме формуванню відповідального ставлення до збереження власного здоров'я, запобігатиме ускладненням, дозволить покращити якість життя і соціальну адаптацію.

Посилання

Zazdravnov AA. Hipertonichna khvoroba u patsiientiv pokhyloho viku: aktsent na sotsial'ni aspekty zakhvoriuvannia [Hypertension in the elderly: an emphasis on the social aspects of the disease]. Simeina medytsyna. 2016;2:87-9. DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.2(64).2016.102373. (in Ukrainian).

Kovalenko VM, Kornats'kyi VM, editors. Khvoroby systemy krovoobihu yak medyko-sotsial'na i suspil'no-politychna problema [Diseases of the circulatory system as a medical, social and socio-political problem]. Kiev; 2014. 279 p. (in Ukrainian).

Kornatskyi VM, Moroz DM. Vplyv tryvohy ta depresii na yakist' zhyttia patsiientiv iz sertsevo-sudynnoiu patolohiieiu [The effect of anxiety and depression on life quality of patients with cardiovascular disease]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2015;19(4):84-8. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.4.76.2015.218 (in Ukrainian).

Kornatsky VM. Vplyv medyko-sotsial'nykh faktoriv na rozvytok ta perebih khvorob systemy krovoobihu, efektyvnist' yikh likuvannia ta profilaktyky [The influence of medical and social factors on the development and course of diseases of the circulatory system, the effectiveness of their treatment and prevention]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2016;(Dod 1):4-11. (in Ukrainian).

Larina TA, Nazarkina IM, Fedoseeva LS, Melnikova OS. Vozdeystvie na "patsient-assotsiirovannye" faktory riska arterial'noy gipertenzii pri realizatsii kontseptsii upravleniya kachestvom meditsinskoy pomoshchi bol'nym na ambulatorno-poliklinicheskom etape [Arterial hypertension's impact on "patient-associated" risk factors during implementation of health care quality management concept to patients at the outpatient stage]. Mezhdunarodnyy nauchno-issledovatel'skiy zhurnal. 2016;9.3:51-4. DOI: https://doi.org/10.18454/IRJ.2016.51.164. (in Russian).

Kornatsky VM, Dorogoy AP, Moroz DM. Metodolohiia profilaktyky i rann'oi diahnostyky khvorob systemy krovoobihu v suchasnykh umovakh [Methodology of the contemporary prevention and early diagnosis of cardiovascular diseases]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. 2015;1:75-80. (in Ukrainian).

Kornatsky VM, Mikhal'chuk VM, Dyachenko LO. Vplyv stresu na rozvytok i perebih zakhvoriuvan' [The effects of stress on the development and course of diseases]. Svit medytsyny ta biolohii. 2017;1:194-202. (in Ukrainian).

Zamotaev YuN. Mediko-sotsial'nye faktory, vliyayushchie na techenie arterial'noy gipertonii i kachestvo zhizni [Medico-social factors influencing the course of arterial hypertension and the quality of life]. Klinicheskaya meditsina. 2012;4:25-31. (in Russian).

Yaskevich RA, Davydov EL. Podkhody k obucheniyu v «shkole patsienta s arterial'noy gipertoniey» v pozhilom i starcheskom vozraste i ikh vliyanie na kachestvo zhizni [Approaches to teaching in the "school of patients with arterial hypertension" in old and senile age and their impact on the quality of life]. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnykh i fundamental'nykh issledovaniy. 2016;12.1:66-70. (in Russian).

Kiselevich MM. Mediko-obrazovatel'nye programmy dlya patsientov [Current ideas about therapeutic education]. Meditsinskaya sestra. 2014;5:38-40. (in Russian).

Beljatko AV, Nurgalieva NK, Derbisalina GA, Batarbekova SK. Metody raboty meditsinskikh sester s patsientami, imeyushchimi povedencheskie faktory riska (kurenie, alkogol'): obzor literatury [Nurses’ work methods for patients with behavioral risk factors (smoking, alcohol): literature review]. Nauka i zdravookhranenie. 2019;21(4):60-71. (in Russian).

Carey RM, Muntner P, Bosworth HB, Whelton PK. Prevention and Control of Hypertension: JACC Health Promotion Series. J Am Coll Cardiol. 2018;72(11):1278-93. DOI: 10.1016/j.jacc.2018.07.008.

Drevenhorn E. A Proposed Middle-Range Theory of Nursing in Hypertension Care. Int J Hypertens [Internet]. 2018[cited 2020 Oct 16];2018:ID2858253. Available from: http://downloads.hindawi.com/journals/ijhy/2018/2858253.pdf DOI: https://doi.org/10.1155/2018/2858253.

Spies LA, Nanyonga RC, Nakaggwa F. Nurse-led interventions in the interim: waiting on universal health coverage. Int Nurs Rev. 2019;66(4):549-52. DOI: https://doi.org/10.1111/inr.12558.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-26

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ