Медико-соціальні чинники та якість життя у хворих на артеріальну гіпертензію: роль медичної сестри

Анотація

У роботі досліджено роль медико-соціальних та соціальних чинників, загального самопочуття і рівня якості життя у хворих на артеріальну гіпертензію. Закцентовано увагу на ролі медичної сестри терапевтичного відділення у профілактичному навчанні пацієнтів щодо формування здорового способу життя та зменшення патогенного впливу негативних соціальних чинників.
Мета – обґрунтування основних заходів профілактики АГ та покращання ЯЖ шляхом вивчення медичними сестрами медико-соціальних та соціальних чинників якості життя хворих на артеріальну гіпертензію.
Матеріал і методи. В опитуванні (шляхом анкетування) взяли участь 120 хворих на АГ КНП «Поліклініка №1» м. Чернівці, з них: чоловіків – 43,3%, жінок – 56,7% (віком від 23 до 79 років). За допомогою опитувальників вивчено медико-соціальні, соціологічні фактори впливу, загальне самопочуття та рівень якості життя. Дослідження проведено за всіма етичними правилами, зокрема з дотриманням принципів добровільності, конфіденційності, дослідницької доброчесності. Результати дослідження
опрацьовано загальноприйнятими статистичними методами з використанням пакетів комп’ютерних програм STATISTICA 10 й представлено відповідною кількістю спостережень, відсотками, точним значенням р.
Результати. Серед обстежених переважала АГ І та ІІ ступеня, обтяжена спадковість встановлена у 62,5 % (75 осіб). Виявлено недостатню кількість овочів, фруктів і риби в раціоні та вживання солі більше 5 г за
добу (60%). Більшість опитаних мають середню спеціальну освіту, менша частина – вищу. Дослідження соціального статусу: працівників було 71,62 %, більшість яких працювали повний день. За результатами опитування, 22,09 % осіб зазначили відмінні умови роботи, 38,37 % – добрі, 25,58 % – задовільні та 13,96 % – погані умови праці. Установлено відсоток хворих (60,47 %), серед яких переважає відсоток респондентів із задовільними та поганими умовами праці (39,53%). Більшість респондентів (53,49%) вказали на задовільні та погані психологічні умови праці, що перевищує в незначній кількості працівників з відмінними та добрими умовами роботи (46,51%). Виявлено перевагу оцінки відмінних та добрих матеріально-технічних умов праці перед відмінними і добрими психологічними умовами (60,47 % проти 46,51 %). Матеріальний стан більшість опитаних оцінили як середній (42,5 %). Рівень ЯЖ коливався від дуже високого до вкрай низького. Чинники, які впливали на зниження рівня ЯЖ: показник «здоров’я» (1,44) «соціальний статус» (1,48), «задоволення від роботи, діяльності» (1,59), «соціальна активність» (1,62). Такі соціальні фактори впливу, як матеріальні труднощі, додаткова робота для збільшення доходу, були визначені як негативні впродовж останніх 6 міс. кожним другим пацієнтом; погіршення взаєморозуміння, погіршення стосунків: чоловік/дружина, діти, батьки, друзі, загроза безробіття для близьких і рідних – кожним третім респондентом.
Висновки 1. У 120 пацієнтів з артеріальною гіпертензією виявлено обтяжену спадковість (62,5%), недостатнє вживання рекомендованої кількості овочів і фруктів (25,83%), риби у раціоні (12,5%) та надмірне вживання солі (60%), перевагу осіб із середньою спеціальною освітою та працівників (71,62%), з відмінними та добрими санітарно-технічними (60,47%) та задовільними і поганими психологічними (39,53%) умовами праці, із середнім матеріальним станом (42,5%) та коливанням рівня якості життя від дуже високого до надто низького. 2. Артеріальна гіпертензія погіршує якість життя пацієнтів, що характеризується зниженням показників як фізичного, так і психологічного станів. 3. Здатність адекватного сприйняття пацієнтами свого захворювання і формування відношення до питань лікування і профілактики залежить від рівня освіти. 4. Вчасна, рання діагностика артеріальної гіпертензії, соціальна підтримка та навчання є значущими предикторами прихильності до профілактики та лікування. 5. Навчання хворих на артеріальну гіпертензію здоровому способу життя через медичних сестер, сприяння зменшенню патогенного впливу негативних соціальних чинників, постійна пропаганда медичних знань сприятиме формуванню відповідального ставлення до збереження власного здоров'я, запобігатиме ускладненням, дозволить покращити якість життя і соціальну адаптацію.