Зміни показників тромбоцитограми у пацієнтів із перенесеним гострим ішемічним інсультом залежно від чутливості до терапії ацетилсаліциловою кислотою
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.105Ключові слова:
тромбоцитограма; ранній відновний період ішемічного інсульту; аспірин; аспіринорезистентністьАнотація
Мета роботи – вивчення змін тромбоцитограми у хворих на ішемічний інсульт раннього відновного періоду залежно від чутливості до терапії ацетилсаліциловою кислотою.
Матеріал і методи. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 пацієнтів із перенесеним гострим ішемічним інсультом (ГІІ), які з метою профілактики повторного інсульту приймали ацетилсаліцилову кислоту (АСК) у дозі 75-100 мг на ніч. Групу контролю склали 30 практично здорових осіб (16 чол. та 14 жін.), котрі не приймали АСК. Функціональна активність тромбоцитів визначалась на лазерному агрегометрі Biola Aggregation Analyser та за результатами тромбоцитограми на гематологічному аналізаторі Abacus 30.
Результати. За результатами оптичної агрегатометрії, 25% обстежених пацієнтів не відповідали на терапію АСК та були віднесені до І досліджуваної групи, решта 75% – аспіриночутливі та склали ІІ групу. Підвищена агрегація тромбоцитів у аспіринорезистентних пацієнтів характеризувалася змінами показників тромбоцитограми порівняно з аспіриночутливими пацієнтами. При цьому, відзначено збільшення розміру тромбоцитів, зростання ширини розподілу тромбоцитів, підвищення тромбокриту, кількісного та відсоткового вмісту великих тромбоцитів.
Висновок. Порівнюючи тромбоцитограму в аспіринорезистентних та аспіриночутливих пацієнтів, відзначається достовірне підвищення практично всіх показників, що відображає більшу функціональну тромбоцитарну активність, тобто підвищену агрегаційну здатність і доводить недостатність антиагрегантного ефекту від застосованої АСК у них.
Посилання
Krasopoulos G, Brister SJ, Beattie WS, Buchanan MR. Aspirin “resistance” and risk of cardiovascular morbidity: systematic review and metaanalysis. BMJ. 2008;336:195-98.
Heemskerk JW, Mattheij NJ, Cosemans JM. Platelet-based coagulation: different populations, different functions. J Thromb Haemost. 2013;11(1):2-16. doi: 10.1111/jth.12045.
Paniccia R, Priora R, Alessandrello A, Abbate R. Platelet function tests: a comparative review. Vasc Health Risk Manag. 2015;11:133-48. doi: 10.2147/VHRM.S44469.
Podda G, Femia Е, Cattaneo М. Current and emerging approaches for evaluating platelet disorders. Int J Lab Hematol. 2016;38:50-8.
Bates ER, Lau WC. Controversies in antiplatelet therapy for patients with cardiovascular disease. Circulation. 2005;111(17):267-71. doi: 10.1161/01.CIR.0000157158.63751.B2.
Dovlatova N, Lordkipanidzé M, Lowe GC, Dawood B, May J, Heptinstall S, et al. Evaluation of a whole blood remote platelet function test for the diagnosis of mild bleeding disorders. J Thromb Haemost. 2014;12(5):660-65.
Koupenova M, Kehrel BE, Corkrey HA, Freedman JE. Thrombosis and platelets: an update. Eur Heart J. 2017;38(11):785-91.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. Михалойко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
