Зміни показників тромбоцитограми у пацієнтів із перенесеним гострим ішемічним інсультом залежно від чутливості до терапії ацетилсаліциловою кислотою

Автор(и)

  • О. Михалойко канд.мед.наук., доц. кафедри неврології та нейрохірургії ІФНМУ, м. Івано-Франківськ

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.105

Ключові слова:

тромбоцитограма; ранній відновний період ішемічного інсульту; аспірин; аспіринорезистентність

Анотація

Мета роботи – вивчення змін тромбоцитограми у хворих на ішемічний інсульт раннього відновного періоду залежно від чутливості до терапії ацетилсаліциловою кислотою.
Матеріал і методи. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 пацієнтів із перенесеним гострим ішемічним інсультом (ГІІ), які з метою профілактики повторного інсульту приймали ацетилсаліцилову кислоту (АСК) у дозі 75-100 мг на ніч. Групу контролю склали 30 практично здорових осіб (16 чол. та 14 жін.), котрі не приймали АСК. Функціональна активність тромбоцитів визначалась на лазерному агрегометрі Biola Aggregation Analyser та за результатами тромбоцитограми на гематологічному аналізаторі Abacus 30.
Результати. За результатами оптичної агрегатометрії, 25% обстежених пацієнтів не відповідали на терапію АСК та були віднесені до І досліджуваної групи, решта 75% – аспіриночутливі та склали ІІ групу. Підвищена агрегація тромбоцитів у аспіринорезистентних пацієнтів характеризувалася змінами показників тромбоцитограми порівняно з аспіриночутливими пацієнтами. При цьому, відзначено збільшення розміру тромбоцитів, зростання ширини розподілу тромбоцитів, підвищення тромбокриту, кількісного та відсоткового вмісту великих тромбоцитів.
Висновок. Порівнюючи тромбоцитограму в аспіринорезистентних та аспіриночутливих пацієнтів, відзначається достовірне підвищення практично всіх показників, що відображає більшу функціональну тромбоцитарну активність, тобто підвищену агрегаційну здатність і доводить недостатність антиагрегантного ефекту від застосованої АСК у них.

Посилання

Krasopoulos G, Brister SJ, Beattie WS, Buchanan MR. Aspirin “resistance” and risk of cardiovascular morbidity: systematic review and metaanalysis. BMJ. 2008;336:195-98.

Heemskerk JW, Mattheij NJ, Cosemans JM. Platelet-based coagulation: different populations, different functions. J Thromb Haemost. 2013;11(1):2-16. doi: 10.1111/jth.12045.

Paniccia R, Priora R, Alessandrello A, Abbate R. Platelet function tests: a comparative review. Vasc Health Risk Manag. 2015;11:133-48. doi: 10.2147/VHRM.S44469.

Podda G, Femia Е, Cattaneo М. Current and emerging approaches for evaluating platelet disorders. Int J Lab Hematol. 2016;38:50-8.

Bates ER, Lau WC. Controversies in antiplatelet therapy for patients with cardiovascular disease. Circulation. 2005;111(17):267-71. doi: 10.1161/01.CIR.0000157158.63751.B2.

Dovlatova N, Lordkipanidzé M, Lowe GC, Dawood B, May J, Heptinstall S, et al. Evaluation of a whole blood remote platelet function test for the diagnosis of mild bleeding disorders. J Thromb Haemost. 2014;12(5):660-65.

Koupenova M, Kehrel BE, Corkrey HA, Freedman JE. Thrombosis and platelets: an update. Eur Heart J. 2017;38(11):785-91.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-26

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ