Проблеми дистанційного викладання хірургічної дисципліни серед україномовних та англомовних студентів в умовах пандемії COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.114Ключові слова:
дистанційне навчання; хірургічна дисципліна; проблеми викладанняАнотація
Проаналізувати особливості викладання хірургічної дисципліни у вітчизняних та англомовних студентів медичних факультетів V курсу.
Матеріал і методи. В аналізі взяли участь 10 груп медичних факультетів №1, №2 та №3. Загальна кількість студентів, що були прийнята до аналізу роботи, становила 125, з них україномовних – 76 (60,8%), англомовних – 49 (39,2%).
Результати. У результаті проведеного аналізу виявлено кращу та швидшу адаптацію студентської спільноти до дистанційної форми навчання порівняно з викладачами. У зв’язку із тим, що хірургія є клінічною дисципліною і практично орієнтованою, це вимагає застосовувати значний за обсягом і кількістю мультимедійний матеріал та якісний фотоконтент. Враховуючи, що кафедра хірургії №2 веде активну лікувально-діагностичну роботу, наявність мультимедійного матеріалу, фотоматеріалу клінічних
випадків у динаміці та інший тематичний контент, не створило труднощів для переходу на дистанційну форму навчання і дозволило кафедрі швидко адаптуватись до складних умов навчального процесу. У той же час, при демонстрації студентам відеоматеріалів із коментарем викладача можна було помітити, що частина студентів (32%) не слідкувала за демонстрацією матеріалу.
Висновки. Безперечною перевагою дистанційної форми навчання є те, що навчальний процес може тривати, незважаючи ні на які виклики сьогодення. Викладачі та студенти можуть у режимі реального часу взаємодіяти і вирішувати завдання тематичного плану. Але залишається величезний недолік даної форми навчання – це неможливість об’єктивно оцінити рівень знань та вмінь студента в обставинах використання студентами сторонніх джерел та заборонених шляхів відповідати на запитання.
Посилання
Postanova KMU «Pro zapobihannya poshyrennyu na terytoriyi Ukrayiny hostroyi respiratornoyi khvoroby COVID-19, sprychynenoyi koronavirusom SARS-CoV-2» vid 11.03.2020 r. №211 ["On prevention of the spread on the territory of Ukraine of acute respiratory disease COVID-19 caused by coronavirus SARS-CoV-2"]. Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny vid 24.03.2020. № 23. 296 p. stattya 896, kod akta 98475/2020. (in Ukrainian).
Nakaz Bukovyns'kyy derzhavnyy medychnyy universytet «Pro pryzupynennya osvitn'oho protsesu v universyteti» ["Suspension of the educational process at the university"] №124-Adm vid 06.03.2020 r. 2 p. (in Ukrainian).
Nakaz Bukovyns'kyy derzhavnyy medychnyy universytet «Pro zaprovadzhennya karantynu v universyteti» ["Introduction of quarantine in the university"] №129-Adm vid 12.03.2020 r. 2 p. (in Ukrainian).
Nakaz Bukovyns'kyy derzhavnyy medychnyy universytet «Pro zatverdzhennya Instruktsiyi dlya vykladachiv shchodo provedennya navchal'nykh zanyat' v onlayn-rezhymi za dopomohoyu servisu videokonferentsiy» ["Approval of the Instructions for teachers to conduct classes online with video conferencing service"] №130-Adm vid 12.03.2020 r. 1 p. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Я. Кулачек, А. Іфтодій, І. Козловська, В. Кулачек, І. Руснак, Д. Андрійчук
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).