Досвід застосування дистанційних технологій у навчальному процесі на кафедрі гістології в умовах пандемії COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.116Ключові слова:
дистанційне навчання; медична освіта; іноземні студенти; пандемія; COVID-19Анотація
Мета роботи – вивчити особливості організації навчального процесу на кафедрі гістології Вищого державного навчального закладу України «Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова» з використанням дистанційних технологій для іноземних студентів 2-го курсу медичного факультету.
Матеріал і методи. У ході дослідження проведено опитування 90 іноземних студентів віком (18,40 ± 0,17) років, серед яких 59 юнаків і 31 дівчина. Опитування проводили з використанням анкети англійською мовою, яка складалась з восьми питань, що висвітлювали задоволеність та адаптацію іноземних студентів до навчального процесу з використанням дистанційних технологій (платформа Microsoft Teams).
Результати. Проведене дослідження показало, що в переважної більшості опитаних не виникало труднощів при освоєнні інтерфейсу платформи Microsoft Teams. Це, у свою чергу, вказує на швидкі адаптивні можливості іноземних студентів до опанування дистанційних технологій за умов пандемії COVID-19. У 43,33% студентів суб’єктивна оцінка власних знань є достатньо критичною, оскільки вони залишилися певною мірою незадоволеними тим рівнем знань, які отримали при дистанційному навчанні. Опитування показало, що 62,69% студентів залишилися задоволеними організацією дистанційного навчання на кафедрі гістології. Відсутність повноцінних практичних навичок (робота з реальним мікроскопом та самостійне «розпізнавання» всіх елементів гістологічного препарату) створює «практичний дефіцит» для студента.
Висновок. Під час пандемії COVID-19 дистанційне навчання у закладах вищої медичної освіти є необхідним елементом безперервного освітнього процесу, однак потребує вдосконалення та не може слугувати повноцінною заміною його традиційних форм.
Посилання
Burmas NI, Boiko LA. Systema dystantsiinoi formy navchannia na kafedri zahal'noi khimii [The system of distance learning at the Department of General Chemistry]. Medychna osvita. 2019;2:15-8. (in Ukrainian).
Kusch OH, Omel'ianchyk VM, Bessarab HI, Zhernova NP, Stepanova NV, Tykhonovs'ka MA, et al. Dystantsiine navchannia v systemi medychnoi osvity (pershyi dosvid kafedry normal'noi fiziolohii ZDMU) [Distance learning in the system of medical education (the first experience of the Department of Normal Physiology of ZSMU)]. Medychna osvita. 2017;4:85-9. (in Ukrainian).
Kuz'mina I. Problemy ta perevahy dystantsiinoho navchannia [Problems and advantages of distance learning] [Internet]. [Cited 2011 Mar 21]. Available from: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1031. (in Ukrainian).
Abaturov OIe, Ahafonova OO. Dosvid dystantsiinoho vykladannia pediatrii studentam chetvertoho kursu u medychnykh vyshakh Ukrainy v umovakh pandemii COVID-19 [Experience of distance teaching of pediatrics to fourth-year students in medical universities of Ukraine in the conditions of the COVID-19 pandemic]. Zdorov'e rebenka. 2020;15(3):200-3. DOI: 10.22141/2224-0551.15.3.2020.204556. (in Ukrainian).
McCutcheon LRM, Alzghari SK, Lee YR, Long WG, Marquez R. Interprofessional education and distance education: A review and appraisal of the current literature. Curr Pharm Teach Learn. 2017;9(4):729-36. DOI: 10.1016/j.cptl.2017.03.011.
Skrypnyk LM. Dystantsiina medychna osvita: suchasni realii ta problemy [Distance medical education: modern realities and problems]. Arkhiv klinichnoi medytsyny. 2012;2:116-8. (in Ukrainian).
Wong G, Greenhalgh T, Pawson R. Internet-based medical education: a realist review of what works, for whom and in what circumstances. BMC Med Educ. 2010;10:12. DOI: 10.1186/1472-6920-10-12.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 М. Черних
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
