Патогенез хронічної серцевої недостатності (огляд літератури)

Автор(и)

  • С. Білецький д-р мед. наук, проф. кафедри сімейної медицини Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • О. Петринич канд. мед. наук, доц. кафедри сімейної медицини Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Т. Казанцева канд. мед. наук, доц. кафедри сімейної медицини Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.117

Ключові слова:

серцева недостатність; ренін-ангіотензинальдостеронова система

Анотація

Наводяться дані літератури про патогенез хронічної серцевої недостатності (ХСН). Викладається сучасна нейрогуморальна теорія розвитку ХСН.
Мета роботи – систематизувати сучасні теорії про патогенез хронічної серцевої недостатності.
Висновок. У світі сучасних уявлень основною ланкою патогенезу хронічної серцевої недостатності є активація нейрогуморальних систем (симпатоадреналової, ренін-ангіотензинової, ендотелію) на циркуляційному і тканинному рівнях.

Посилання

Elgendy IY, Mahtta D, Pepine CJ. Medical Therapy or Heart Failure Caused by Ischemic Heart Disease. Circulation Research. 2019;124(11):1520-35. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.118.313568.

Pepin ME, Drakos S, Ha CM, Tristani-Firouzi M, Selzman CH, Fang JC, et al. DNA methylation reprograms cardiac metabolic gene expression in end-stage human heart failure. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2019;317(4):674-84. DOI: 10.1152/ajpheart.00016.2019.

Zhang X, Liu H, Gao J, Zhu M, Wang Y, Jiang C, et al. Metabolic disorder in the progression of heart failure. Sci China Life Sci. 2019;62(9):1153-67. DOI: 10.1007/s11427-019-9548-9.

Jankowska E, Rozentryt P, Witkowska A, Nowak J, Hartmann O, Ponikowska B, et al. Iron deficiency: an ominous sign in patients with systolic chronic heart failure. Eur Heart J. 2010;31(15):1872-80. DOI: 10.1093/eurheartj/ehq158.

Voronkov LH, Horbachova VV, Liashenko AV, Havrylenko TI, Mkhitarian LS, Yakushko LV, et al. Porivnial'na kliniko-instrumental'na kharakterystyka patsiientiv iz khronichnoiu sertsevoiu nedostatnistiu ta znyzhenoiu fraktsiieiu vykydu livoho shlunochka bez anemii zalezhno vid naiavnosti zalizodefitsytu [Comparative clinical and instrumental characteristics of patients with chronic heart failure and reduced left ventricular ejection fraction without anemia depending on the presence of iron deficiency]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2018;6:101-8. (in Ukrainian).

Kalyuzhin VV, Teplyakov AT, Vecherskiy YuYu, Ryazantseva NV, Khlapov AP. Patogenez khronicheskoy serdechnoy nedostatochnosti: izmenenie dominiruyushchey paradigm [The pathogenesis of chronic heart failure: a change in the dominant paradigm]. Byulleten' sibirskoy meditsiny. 2007;4:71-9. (in Russian).

Belenkov YuN, Ageev FT, Mareev VYu. Znakom'tes': diastolicheskaya serdechnaya nedostatochnost' [Meet diastolic heart failure]. Serdechnaya nedostatochnost'. 2000;1(2):40-4. (in Russian).

Klotz S, Danser AH, Foronjy RF, Oz MC, Wang J, Mancini D, et al. The impact of angiotensin-converting enzyme inhibitor therapy on the extracellular collagen matrix during left ventricular assist device support in patients with end-stage heart failure. J Am Coll Cardiol. 2007;49:1166-74. DOI: 10.1016/j.jacc.2006.10.071.

Mazur MA. Khronicheskaya zastoynaya serdechnaya nedostatochnost' [Chronic congestive heart failure]. Medical Market. 1998;29:4-8. (in Russian).

Vizir VA, Berezin AE. Immunovospalitel'naya aktivatsiya kak kontseptual'naya model' formirovaniya i progressirovaniya serdechnoy nedostatochnosti [Immunoinflammatory activation as a conceptual model of the formation and progression of heart failure]. Terapevticheskiy arkhiv. 2000;4:77-80. (in Russian).

Mareev VYu. Izmenenie strategii lecheniya khronicheskoy serdechnoy nedostatochnosti. Vremya β-adrenoblokatorov [Changing the treatment strategy for chronic heart failure. Time of β-blockers]. Kardiologiya. 1998;12:4-11. (in Russian).

Binder C, Poglitsch M, Agibetov A, Duca F, Zotter-Tufaro C, Nitsche C, et al. Angs (Angiotensins) of the Alternative Renin-Angiotensin System Predict Outcome in Patients With Heart Failure and Preserved Ejection Fraction. Hypertension. 2019;74(2):285-94. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.12786.

Packer M. How should physician view heart failure? The philosophical and physiological evolution of three conceptual models of the disease. Am J Cardiol. 1993;71(9):3-11. DOI: 10.1016/0002-9149(93)90081-m.

Kovalenko VN, Talaeva TV, Bratus' VV. Serdechno-sosudistye zabolevaniya i renin-angiotenzinovaya sistema [Cardiovascular diseases and the renin-angiotensin system]. Kiev: Morion; 2013. 232 p.

Drapkina OM, Akasheva DU. Patient with Chronic Heart Failure. Rational Choice of Therapy. Rational pharmacotherapy in Cardiology. 2017;13(4):482-88.

Femminella GD, Candido C, Conte M, Provenzano S, Rengo C, Coscioni E, et al. Cognitive Function and Heart Failure: The Role of the Adrenergic System. Recent Patents on Endocrine, Metabolic Immune Drug Discovery. 2016;10(1):40-9.

Gozhenko AI, Biletskiy SV, Bobilev AV. Cardio-renal mechanisms of adaptation in normal and with heart failure. Journal of Education, Health and Sport. 2018;8(1):347-67. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1479835.

Ge Z, Li A, McNamara J, Dos Remedios C, Lal S. Pathogenesis and pathophysiology of heart failure with reduced ejection fraction: translation to human studies. Heart Fail Rev. 2019;24(5):743-58. DOI: 10.1007/s10741-019-09806-0.

Unger T. Neurohormonal modulation in cardiovascular disease. Am Heart J. 2000;139(1): 2-8. DOI: 10.1067/mhj.2000.102901.

Yusuf S, Sleight P, Pogue J, Bosch J, Davies R, Dagenais G. Effects of an angiotensin-converting-enzyme inhibitor, ramipril, on cardiovascular events in high-risk patients. N Engl J Med. 2000;342(3):145-53. DOI: 10.1056/NEJM200001203420301.

Gavras H, Brunner HR. Role of angiotensin and its inhibition in hypertension, ischemic heart disease, and heart failure. Hypertension. 2001;37(2):342-45.

Fanelli C, Zatz R. Linking oxidative stress, the rennin-angiotensin system, and hypertension. Hypertension. 2011;57(3):373-74. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.110.167775.

Tokmachev RE, Budnevsky AV, Kravchenko AYa. The role of inflammation in the pathogenesis of chronic heart failure. Terapevticheskii Arkhiv. 2016;88(9):106-10.

Dick SA, Epelman S. Chronic Heart Failure and Inflammation: What Do We Really Know? Сirc Res. 2016;119(1):159-76. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.116.308030.

Xiaojing C, Yanfang L, Yanqing G, Fangfang C. Thymopentin improves cardiac function in older patients with chronic heart failure. Anatol J Cardiol. 2017;17(1):24-30.

Zhang Y, Bauersachs J, Langer HF. Immune mechanisms in heart failure. Eur J Heart Fail. 2017;19(11):1379-89. DOI: 10.1002/ejhf.942.

Segiet OA, Romuk E, Nowalany-Kozielska E, Wojciechowska C, Piecuch A, Wojnicz R. The concentration of interleukin-33 in heart failure with reduced ejection fraction. Anatol J Cardiol. 2019;21(6):305-13.

Frangogiannis NG. The Extracellular Matrix in Ischemic and Nonischemic Heart Failure. Circulation Research. 2019;125(1):117-46.

Goncharov IS, Akhmetov RE, Aleksandriya LG, Villeval'de SV, Kotovskaya YuV. Sovremennye predstavleniya o roli arterial'noy rigidnosti v patogeneze serdechnoy nedostatochnosti [Modern ideas about the role of arterial stiffness in the pathogenesis of heart failure]. Klinicheskaya farmakologiya i terapiya. 2013;22(3):53-60. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-26

Номер

Том 24 № 4 (96) (2020)

Розділ

НАУКОВІ ОГЛЯДИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 С. Білецький, О. Петринич, Т. Казанцева

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).