Етіопатогенетичні аспекти розвитку плацентарної дисфункції у жінок з невиношуванням вагітності (огляд літератури)

Автор(и)

  • К. Лісова магістр медицини, аспірант кафедри акушерства і гінекології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
  • І. Каліновська д-р мед. наук, проф. кафедри акушерства і гінекології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
  • П. Токар викладач фахового коледжу Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.118

Ключові слова:

невиношування вагітності; плацентарна недостатність; хоріон; плацента; затримка розвитку плода; гіпоксія; дистрес; переривання вагітності

Анотація

Прогрес перинатології виявив нові проблеми, пов’язані з гестаційним процесом і антенатальним захистом плода. Серед них провідне місце належить хронічній плацентарній недостатності (ХПН). Однією з основних причин ХПН є невиношування вагітності.
Мета роботи – розглянути основні аспекти етіології і патогенетичні ланки розвитку плацентарної недостатності у жінок із невиношуванням вагітності.
Резюме. У статті висвітлені питання етіології, а також основні патогенетичні ланки розвитку плацентарної дисфункції у жінок із невиношуванням вагітності. Виділено фактори ризику,механізми розвитку плацентарної недостатності (ПН), а також її форми залежно від етіологічних факторів. Детально розглянуто особливості морфологічної будови плаценти у жінок з даною патологією на ранніх та пізніх термінах гестації, їх вплив на подальший перебіг вагітності, розвиток та стан плода. Показано взаємозв’язок між структурними змінами плаценти з клінічними проявами ПН. Висвітлено вплив порушень реології та гемодинаміки на стан плода.
Висновки. Існує велика кількість етіологічних факторів, що призводять до розвитку плацентарної недостатності. Однак при різноманітті причин, дана патологія має ключові патогенетичні ланки, спільні при різних формах. Знання причин розвитку плацентарної дисфункції при невиношуванні, особливостей патогенезу та морфологічних змін, що розвиваються практично на початку вагітності, має важливе клінічне значення, адже сприятиме розробці методів ранньої профілактики і патогенетично обґрунтованої корекції даної патології.

Посилання

Bybyk VV. Vplyv zasobiv kombinovanoi farmakokorektsii na hormono-produkuiuchu funktsiiu fetoplatsentarnoho kompleksu u vahitnykh pershorodil' seredn'oho viku iz zahrozoiu pereryvannia vahitnosti [The effect of combined pharmacocorrection on the hormone-producing function of the fetoplacental complex in middle-aged pregnant women with the threat of abortion]. Liky. 2018;5-6:124-6. (in Ukrainian).

Kulakov VI, Khodova SI, Murashko LE. Platsentarnye belki v diagnostike i otsenke effektivnosti immunotsitoterapii u beremennykh s gestozom [Placental proteins in the diagnosis and assessment of the effectiveness of immunocytotherapy in pregnant women with gestosis]. Akusherstvo i ginekologiya. 1999;3:16-9. (in Russian).

Kiryushchenkov AP, Zhukova EV. Utrozhestan v akushersko-ginekologicheskoy praktike [Utrozhestan in obstetric and gynecological practice]. Akusherstvo i ginekologiya. 2001;1:39-40. (in Russian).

Milovanov AP, Kiryushchenkov PA, Shmakov RG. Platsenta – regulyator gemostaza materi [The placenta is the mother's hemostasis regulator]. Akusherstvo i ginekologiya. 2001;3:3-5. (in Russian).

Demidov VN, Rozenfel'd BE. Znachenie komp'yuternoy ul'trazvukovoy fetometrii v prognozirovanii massy i rosta ploda na protyazhenii III trimestra fiziologicheski razvivayushcheysya beremennosti [The value of computer ultrasound fetometry in predicting fetal weight and growth during the third trimester of physiologically developing pregnancy]. Ul'trazvukovaya diagnostika v akusherstve i ginekologii. 1999;2:116-9. (in Russian).

K'yumerle KhP. Klinicheskaya farmakologiya pri beremennosti [Clinical pharmacology during pregnancy]. Moscow; 1987. 350 p. (in Russian).

Kulavskiy VA. Otsenka sostoyaniya krovotoka v arterii pupoviny u beremennykh vysokogo riska [Assessment of the state of blood flow in the umbilical artery in high-risk pregnant women]. Ul'trazvuk, diagnostika. 2020;3:45-7. (in Russian).

Savel'eva GM, Dzhivelegova GD, Shalina RI, Firsov NN. Gemoreologiya v akusherstve [Hemorheology in obstetrics]. Moscow; 1986. 224 p. (in Russian).

Kolomiitseva AH, Pysarieva SP, Yaremko HIe. Zastosuvannia utrozhestanu v kompleksnii terapii zvychnoho nevynoshuvannia vahitnosti [The use of utrozhestan in the complex therapy of habitual miscarriage]. PAH. 2011;4:144-6. (in Ukrainian).

Piotrovych LM. Stan reproduktyvnoho zdorov’ia naselennia Ukrainy [The state of reproductive health of the population of Ukraine]. Visnyk naukovykh doslidzhen'. 2016;2:54-6. (in Ukrainian).

Reznichenko HI, Besarabov YuM. Patohenetychni ta klinichni aspekty khronichnoi platsentarnoi nedostatnosti, profilaktyka i likuvannia [Pathogenetic and clinical aspects of chronic placental insufficiency, prevention and treatment]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal. 2000;3:30-4. (in Ukrainian).

Grishchenko OV, Klimenko EG. Izmenenie pokazateley gormonal'nogo statusa u beremennykh zhenshchin s ugrozoy vykidysha pri ispol'zovanii sistemnoy enzimoterapii [Changes in hormonal status in pregnant women at risk of miscarriage with systemic enzyme therapy]. Perynatolohiia ta pediatriia. 2012;2:71-3. (in Russian).

Manasova HS. Mozhlyvosti zastosuvannia donoriv oksydu azotu pry likuvanni fetoplatsentarnoi nedostatnosti [Possibilities of using nitric oxide donors in the treatment of fetoplacental insufficiency]. Odes'kyi medychnyi zhurnal. 2000;2:55-7. (in Ukrainian).

Pysarieva SP. Kompleksna nehormonal'na terapiia zahrozy pereryvannia vahitnosti [Complex non-hormonal therapy for the threat of abortion]. Perynatolohiia ta pediatriia. 2001;3:65-7. (in Ukrainian).

Ivanov II. Gomeostaz kal'tsiya pri pozdnikh gestozakh [Calcium homeostasis in late preeclampsia]. Akusherstvo i ginekologija. 1999;3:23-5. (in Russian).

Sidorova IS. Fetoplatsentarnaya nedostatochnost' [Fetoplacental insufficiency]. Moskow; 2000. 127 p. (in Russian).

Sukhikh GT. Immunologicheskie aspekty transplantatsii fetal'nykh kletok [Immunological aspects of fetal cell transplantation]. Byulleten' eksperimental'noy biologii i meditsiny. 2018;126:178-81. (in Russian).

Kachalina TS. Opyt ispol'zovaniya ozonoterapii v kompleksnom lechenii nevynashivaniya beremennosti [Experience of using ozone therapy in the complex treatment of miscarriage]. Akusherstvo i ginekologiya. 2001;3:25-9. (in Russian).

Serova OF, Fedorova MV, Poletaev AB, Milovanov AP. Rol' medikamentoznoy terapii v pregravidarnoy podgotovke zhenshchin s nevynashivaniem beremennosti [The role of drug therapy in pregravid preparation of women with miscarriage]. Mezhdunarodnyy zhurnal meditsinskoy praktiki. 2000;4:30-1. (in Russian).

Milovanov AP. Funktsional'naya morfologiya i mekhanizmy regulyatsii plodovo-platsentarnogo krovoobrashcheniya [Functional morphology and mechanisms of regulation of fetal-placental blood circulation]. Vestnik Ross. assotsiatsii akusherov-ginekologov. 1999;2:50-5. (in Russian).

Medvedev MV. Dopplerometricheskoe issledovanie matochno-platsentarnogo i plodovogo krovotoka. Klinicheskoe rukovodstvo po ul'trazvukovoy diagnostike [Doppler study of uteroplacental and fetal blood flow. Clinical guidelines for ultrasound diagnostics]. Moscow; 2018. 256-79 p. (in Russian).

Kolomiitseva AH. Zastosuvannia utrozhestanu v kompleksnii terapii zvychnoho nevynoshuvannia vahitnosti [The use of utrozhestan in the complex therapy of habitual miscarriage]. PAH. 2011;4:144-6. (in Ukrainian).

Starostina TA. Sovremennye voprosy patogeneza i terapii nevynashivaniya beremennosti [Modern issues of pathogenesis and therapy of miscarriage]. Akusherstvo i ginekologiya. 2002;5:59-61. (in Russian).

Trunova LA. Immunologiya reproduktsii [Immunology of reproduction]. Novosibirsk; 1984. 350 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-26

Номер

Розділ

НАУКОВІ ОГЛЯДИ