Клінічний випадок інфаркту міокарда, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії у пацієнта з онкопатологією – складнощі ведення пацієнта

Анотація

Мета роботи – визначити особливості перебігу та лікування пацієнтів з інфарктом міокарда, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії на тлі онкопатології, оцінити складність ведення даної когорти пацієнтів.
Матеріал і методи. Проведено аналіз клінічного випадку пацієнтки з інфарктом міокарда, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії на тлі онкопатології.
Результати. У пацієнтів з онкологічними захворюваннями найчастіше виникає гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST. Ризик онкотромбозу пов'язують із схильністю до гіперкоагуляції та тромбоцитопенії, кардіотоксичністю протипухлинного лікування, тривалою іммобілізацією та прокоагулянтною активністю злоякісних новоутворень.
Висновки. Поява гострого коронарного синдрому та тромбоемболії легеневої артерії в онкохворих пацієнтів потребує комплексного підходу до лікування, оскільки така група пацієнтів має підвищений ризик серцево-судинної смерті, а мультидисциплінарний підхід та всебічний аналіз таких пацієнтів сприяє ранньому виявленню патології та своєчасному проведенні лікувальних та профілактичних заходів. Ефективними засобами лікування венозних тромбоемболій за онкопатології є нові пероральні антикоагулянти, які знижують ризик розвитку повторних тромбозів, але з обережністю повинні бути призначені пацієнтам з підвищеним ризиком великих кровотеч. Єдиними рекомендованими для застосування в даної когорти хворих є ривароксабан та едоксабан, а також низькомолекулярні гепарини, які можуть бути призначені хворим з ризиком розвитку кровотеч, раком та запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту.