Клінічний випадок інфаркту міокарда, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії у пацієнта з онкопатологією – складнощі ведення пацієнта

Автор(и)

  • В. Тащук д-р. мед. наук, проф., зав. каф. внутрішньої медицини, фіз. реабілітації та спортивної медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
  • О. Маліневська-Білійчук аспірант каф. внутрішньої медицини, фіз. реабілітації та спортивної медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
  • І. Маковійчук канд. мед. наук, головний лікар, Обласний клінічний кардіологічний центр, м. Чернівці, Україна
  • Д. Онофрейчук зав. відділення реанімації, Обласний клінічний кардіологічний центр, м. Чернівці, Україна
  • К. Злонікова лікар-кардіолог, Обласний клінічний кардіологічний центр, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.111

Ключові слова:

антикоагулянти; ехокардіографія; кровотечі

Анотація

Мета роботи – визначити особливості перебігу та лікування пацієнтів з інфарктом міокарда, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії на тлі онкопатології, оцінити складність ведення даної когорти пацієнтів.
Матеріал і методи. Проведено аналіз клінічного випадку пацієнтки з інфарктом міокарда, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії на тлі онкопатології.
Результати. У пацієнтів з онкологічними захворюваннями найчастіше виникає гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST. Ризик онкотромбозу пов'язують із схильністю до гіперкоагуляції та тромбоцитопенії, кардіотоксичністю протипухлинного лікування, тривалою іммобілізацією та прокоагулянтною активністю злоякісних новоутворень.
Висновки. Поява гострого коронарного синдрому та тромбоемболії легеневої артерії в онкохворих пацієнтів потребує комплексного підходу до лікування, оскільки така група пацієнтів має підвищений ризик серцево-судинної смерті, а мультидисциплінарний підхід та всебічний аналіз таких пацієнтів сприяє ранньому виявленню патології та своєчасному проведенні лікувальних та профілактичних заходів. Ефективними засобами лікування венозних тромбоемболій за онкопатології є нові пероральні антикоагулянти, які знижують ризик розвитку повторних тромбозів, але з обережністю повинні бути призначені пацієнтам з підвищеним ризиком великих кровотеч. Єдиними рекомендованими для застосування в даної когорти хворих є ривароксабан та едоксабан, а також низькомолекулярні гепарини, які можуть бути призначені хворим з ризиком розвитку кровотеч, раком та запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Посилання

Skybchyk VA, Solomenchuk TM. Praktychni aspekty suchasnoi kardiolohii [Practical aspects of modern cardiology]. Lviv: Ms; 2017. 416 p. (in Ukrainian).

Abdol Razak N, Jones G, Bhandari M, Berndt MC, Metharom P. Cancer-Associated Thrombosis: An Overview of Mechanisms, Risk Factors, and Treatment. Cancers (Basel) [Internet]. 2018[cited 2020 Sep 30];10(10):380. Available from:

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6209883/pdf/cancers-10-00380.pdf DOI: 10.3390/cancers10100380.

Guha A, Day AK, Jneid H, Addison D. Acute Coronary Syndromes in Cancer Patients: The differences of ACS in cancer patients and the general population are discussed. Eur Heart J. 2019;40(19):1487-90. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz267.

Svilaas T, Lefrandt JD, Gietema JA, Kamphuisen PW. Long-term arterial complications of chemotherapy in patients with cancer. Thromb Res. 2016;140 (Suppl 1):S109-18. DOI: 10.1016/S0049-3848(16)30109-8.

Ueyama H, Miyashita H, Takagi H, Cruz C, Burger A, Briasoulis A, et al. Network Meta-Analysis of Anticoagulation Strategies for Venous Thromboembolism in Patients With Cancer. J Thromb Thrombolysis [Internet]. 2020 [cited 2020 Sep 30]. Available from: https://shmabstracts.org/abstract/network-meta-analysis-of-anticoagulation-strategies-for-venous-thromboembolism-in-patients-with-cancer/ DOI:10.1007/s11239-020-02151-2.

Dutta T, Frishman WH, Aronow WS. Echocardiography in the Evaluation of Pulmonary Embolism. Cardiol Rev. 2017;25(6):309-14. DOI: 10.1097/CRD.0000000000000158.

Mulder FI, Bosch FTM, Young AM, Marshall A, McBane RD, Zemla TJ, et al. Direct Oral Anticoagulants for Cancer-Associated Venous Thromboembolism: A Systematic Review and Meta-Analysis. Blood. 2020;136(12):1433-41. DOI: 10.1182/blood.2020005819.

Khorana AA, Noble S, Lee AYY, Soff G, Meyer G, O'Connell C, et al. Role of direct oral anticoagulants (DOAC) in the treatment of cancer-associated venous thromboembolism: guidance from the SSC of the ISTH. J Thromb Haemost. 2018;16(9):1891-4. DOI: 10.1111/jth.14219.

Sukhova SM, Tseluiko VI. Tromboembolichni uskladnennia u khvorykh na aktyvne onkolohichne zakhvoriuvannia [Thromboembolic complications in patients with active oncological disease]. Liky Ukrainy. 2019;5:40-5. DOI: https://doi.org/10.37987/1997-9894.2019.5(231).186623. (in Ukrainian).

Zhong S, Yu D, Zhang X, Chen X, Yang S, Tang J, et al. β-Blocker use and mortality in cancer patients: systematic review and meta-analysis of observational studies. Eur J Cancer Prev. 2016;25(5):440-8. doi: 10.1097/CEJ.0000000000000192.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-26

Номер

Розділ

ВИПАДКИ ІЗ ПРАКТИКИ