Процес самовідновлення якісного і кількісного складу мікробіоти приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки білих щурів після 20-денної аплікації на шкіру ітаконової кислоти у дозі 20 мг/см²
Ключові слова:
мукозна мікрофлора товстої кишки; ітаконова кислотаАнотація
Процес самовідновлення протягом 15 днів якісного складу мікрофлори приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки після 20-денних аплікацій на шкіру ітаконової кислоти у дозі 20 мг/см² супроводжується збільшенням виявлення автохтонних облігатних анаеробних бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Peptococcus і факультативних анаеробних бактерій роду Enterococcus. У всіх тварин відновлюється видовий склад головної мікрофлори приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки та настає тенденція до зменшення виділення представників додаткової та залишкової мікрофлори цього біотопу. Через 15 днів самовідновлення мікробіоти приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки експериментальних тварин із дисбактеріозом, зумовленим 20-денними аплікаціями на шкіру ітаконової кислоти, значно зростає кількість автохтонних облігатних анаеробних бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Peprostreptococcus і факультативних анаеробних бактерій роду Enterococcus, Escherichia. При цьому зменшується кількість умовно-патогенних ентеробактерій та
інших мікроорганізмів. Протягом 15 днів не відбувається повного відновлення мукозної мікрофлори слизової оболонки товстої кишки. Тому процес самовідновлення повинен супроводжуватися використанням пробіотиків, що містять представників головної мікробіоти.
Посилання
Babin VN, Minushkin ON, Dubinin AV. Molekulyarnye aspekty simbioza v sisteme khozyain-mikroflora [Molecular aspects of symbiosis in the host-microflora system]. Rossiyskiy zhurnal gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii. 1998;6:76-82. (in Russian).
Ardatskaya MD, Minushkin ON. Sovremennye printsipy diagnostiki i farmakologicheskoy korrektsii [Modern principles of diagnosis and pharmacological correction]. Gastroenterologiya. 2006;8(2):67-72. (in Russian).
Minushkin ON, Ardatskaya MD, Babin VN. Disbakterioz kishechnika [Intestinal dysbacteriosis]. Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal. 1999;3:40-5. (in Russian).
Ardatskaya MD, Dubinin AV, Minushkin ON. Disbakterioz kishechnika: sovremennye aspekty izucheniya problemy, printsipy diagnostiki i lecheniya [Intestinal dysbiosis: modern aspects of studying the problem, the principles of diagnosis and treatment]. Terapevticheskiy arkhiv. 2001;2:67-72. (in Russian).
«Izmeneniya v taksonomii i nomenklature bakteriy» ["Changes in the taxonomy and nomenclature of bacteria"]. Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya khimioterapiya. 2004;6(1):4-9. (in Russian).
Boone R, Gastenhdz RW, George M. Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology. 2 nd ed. New York: Springer – Verlag; 2001. 280 p.
Dobler G, Braveny I. Recent taxonomic changes and update of nomenclature for bacteria identified in clinical material. Eur J Clin Microbiol infect Dis. 2003;22:643-46.
Murray PR, Baron EI, Jorgensen IH. Manual of clinical microbiology. Washington: ASM Press; 2003. 650 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Г. Гаморак
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
