Ефективність контролю бронхіальної астми у дітей шкільного віку залежно від особливостей дебюту захворювання

Автор(и)

  • О. Колоскова д-р. мед. наук, проф., зав. кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Т. Білоус д-р. мед. наук, доцент, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Н. Шевченко аспірант кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Г. Білик канд. мед. наук, доцент, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.1.97.2021.8

Ключові слова:

діти; бронхіальна астма; контроль; дебют

Анотація

Бронхіальна астма (БА) є хронічним захворюванням дихальних шляхів, яке характеризується утриманням хронічного запалення бронхів, що зазвичай проявляється персистуванням респіраторних симптомів хвороби. Контроль симптомів астми у дітей і моніторинг ризику несприятливих наслідків є основною метою лікування даної патології.

Мета роботи. Оцінити ефективність досягнення й утримання контролю бронхіальної астми в дітей у процесі динамічного спостереження залежно від особливостей дебюту захворювання.

Матеріал і методи. Для вивчення особливостей перебігу та контрольованості бронхіальної астми в дітей, залежно від альтернативного початку захворювання, на базі КНП «Обласна дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці, методом «дослід-контроль» у паралельних групах із використанням простої випадкової вибірки комплексно обстежено 319 дітей. У 257 хворих (І клінічна група) бронхіальна астма розвинулася на тлі хронічного обструктивного бронхіту, до складу ІІ клінічної групи увійшли 43 дитини, в яких БА дебютувала після перенесеної позалікарняної пневмонії, а третю (ІІІ) клінічну групу сформували 19 дітей, в яких БА верифікована після стаціонарного лікування у відділенні інтенсивної терапії з приводу астматичного статусу.

Результати дослідження. Показано, що у представників ІІІ клінічної групи, порівняно з іншими хворими, вірогідно частіше траплявся фенотип астми раннього початку та тяжкий перебіг захворювання, при цьому співвідношення шансів тяжкого перебігу БА в подальшому для цих дітей порівняно з когортою І групи становило 6,8. За результатами самооцінки контролю БА, за стандартизованими опитувальниками GINA і АСТ, а також із використанням клінічно-інструментальної оціночної шкали встановлено, що рівень контролю над захворюванням в усіх групах був недостатнім, зокрема, у дітей ІІІ клінічної групи відносно інших пацієнтів за усіма опитувальниками переважав частково-контрольований і неконтрольований перебіг БА. Проведене стандартне протизапальне базисне лікування дозволило досягти певних позитивних змін у пацієнтів клінічних груп спостереження, причому представники ІІІ клінічної групи потребували більш активної базисної протизапальної терапії, зокрема обсяг 1-го ступеня за GINA порівняно до хворих І групи призначався удвічі рідше, а 4-го – у 6,9 раза частіше.

Висновок. У пацієнтів із дебютом бронхіальної астми у вигляді астматичного статусу відносно пацієнтів із хронічним обструктивним бронхітом або пневмонією в анамнезі, у подальшому утримується гірший рівень контролю над захворюванням, причому дана когорта пацієнтів потребує більшого обсягу базисного лікування, що вимагає персоналізованого підходу до призначення терапії з обов’язковим урахуванням особливостей дебюту БА.

Посилання

Sombans Sh, Lohana P. Finding a better solution for asthma control in children. Cureus. 2018;10(9):e3344. DOI: 10.7759/cureus.3344.

van Aalderen WM. Childhood asthma: diagnosis and treatment. Scientifica (Cairo). 2012;2012:674204. DOI: 10.6064/2012/674204.

Pedersen SE, Hurd SS, Lemanske Jr RF, Becker A, Zar HJ, Sly PD, et al. Global strategy for the diagnosis and management of asthma in children 5 years and younger. Pediatr Pulmonol. 2011;46(1):1-17. DOI: 10.1002/ppul.21321.

Dharmage SC, Perret JL, Custovic A. Epidemiology of asthma in children and adults. Front Pediatr. 2019;7:246.

Pedersen S. Asthma control in children: Is it important and can we measure it? Paediatr Respir Rev. 2016;17:36-8. DOI: 10.1016/j.prrv.2015.08.009.

Tesse R, Borrelli G, Mongelli G, Mastrorilli V, Cardinale F. Treating pediatric asthma according guidelines. Front Pediatr. 2018;6:234. DOI: 10.3389/fped.2018.00234.

Global Strategy for Asthma Management and Prevention (2018 update) [Internet]. Global initiative for asthma; 2018[cited 2020 Jan 24]. 160 p. Available from: https://ginasthma.org/wp-content/uploads/2018/04/wms-GINA-2018-report-tracked_v1.3.pdf.

Dinakar C, Chipps BE. Clinical tools to assess asthma control in children. Pediatrics. 2017 Jan;139(1):e20163438. DOI: 10.1542/peds.2016-3438.

Gupta A, Bhat G, Pianosi P. What is new in the management of childhood asthma? Indian J Pediatr. 2018;85(9):773-81. DOI: 10.1007/s12098-018-2705-1.

Bime C, Gerald JK, Wei CY, Holbrook JT, Teague WG, Wise RA, et al. Measurement characteristics of the childhood Asthma-Control Test and a shortened, child-only version. NPJ Prim Care Respir Med. 2016;26:16075. DOI: 10.1038/ npjpcrm.2016.75.

Boulet L-P, Boulet V, Milot J. Нow should we quantify asthma control? A proposal. Chest. 2002;122(6):2217-23. DOI: 10.1378/chest.122.6.2217.

Li JT, Oppenheimer J, Bernstein IL, Nicklas RA. Attaining optimal asthma control: a practice parameter. J Allergy Clin Immunol. 2005;116(5):3-11. DOI: 10.1016/j.jaci.2005.08.017.

American Thoracic Society. ATS/ERS recommendations for standardized procedures for the online and offline measurement of exhaled lower respiratory nitric oxide and nasal nitric oxide, 2005. Am J Respir Crit Care Med. 2005;171(8):912-30. DOI: 10.1164/rccm.200406-710ST.

Lehtimäki L, Csonka P, Mäkinen E, Isojärvi J, Hovi SL, Ahovuo-Saloranta A, et al. Predictive value of exhaled nitric oxide in the management of asthma: a systematic review. Eur Respir J. 2016;48(3):706-14. DOI: 10.1183/13993003.00699-2016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-26

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ