Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова типових сухожилкових струн двостулкового клапана лівого шлуночка серця людини

Анотація

Мета роботи – встановити особливості мікро- та субмікроскопічної будови типових сухожилкових струн мітрального клапана серця людини.
Матеріал і методи. Дане дослідження проведено на препаратах 35 сердець людини, зокрема сухожилкових струнах двостулкових клапанів лівих шлуночків дітей та осіб зрілого віку із використанням методів світлової та електронної мікроскопії.
Результати. За допомогою мікроскопічного методу та методу електронної мікроскопії проведено дослідження типових сухожилкових струн стулок мітрального клапана. Вивчили ділянки відходження сухожилкових струн від соскоподібних м’язів, середню третину сухожилкових струн та місце прикріплення сухожилкових струн до стулок мітрального клапана. Сухожилкові струни з усіх боків вкриті ендотелієм. Під ендотелієм, по всьому периметру сухожилкових струн, локалізується периферійний колагеново-еластичний шар пухкої волокнистої сполучної тканини, який у різних ділянках струн на субмікроскопічному рівні відрізняється за будовою. Стрижень сухожилкових струн утворений пучками щільно упакованих колагенових волокон, що прямолінійно орієнтовані вздовж струни. У місцях відходження сухожилкових струн від соскоподібних м’язів локалізуються пучки поперечно-посмугованих серцевих типових м’язових клітин. При порівнянні типових сухожилкових струн людей різного віку виявлено, що в складі сухожилкових струн дітей у волокнистій сполучній тканині переважає клітинний компонент.
Висновки. Проведене морфологічне дослідження дало можливість отримати нову інформацію та уточнити дані, що вже відомі морфологам, щодо мікро- та субмікроскопічної будови типових сухожилкових струн мітрального клапана серця людини. Нами встановлено, що відмінності гістологічної будови найбільше характерні для ділянок відходження типових сухожилкових струн від соскоподібних м’язів і ділянок прикріплення типових сухожилкових струн до стулок мітрального клапана. З віком діаметр стрижня сухожилкових струн збільшується, а товщина пухкого периферійного колагеново-еластичного шару зменшується. Отримані дані можуть слугувати теоретичним підґрунтям для подальших порівняльно-морфологічних і клінічних досліджень мітрального клапана серця людини, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня діагностики, удосконаленню методів профілактики та лікування малих аномалій серця, природжених і набутих вад клапанного апарату серця.