Особливості терапії геморагічного васкуліту, асоційованого зі стрептококовою інфекцією
Ключові слова:
геморагічний васкуліт; стрептококова інфекція; діти; лікуванняАнотація
Вивчена роль інфекційних агентів у розвитку геморагічного васкуліту в 62 дітей. У половини дітей шкільного віку і підлітків із геморагічним васкулітом виявлена асоціація захворювання із стрептококовою, а в частини дітей – у поєднанні з персистувальною вірусною інфекцією. З метою ерадикації стрептокока традиційний комплекс терапії хворих на геморагічний васкуліт доповнювали призначенням антибіотика. При виявленні реплікації герпетичного вірусу хворим проводився курс противірусної терапії (ацикловір 10 днів у поєднанні з віфероном або лаферобіоном упродовж 1,5 місяця), при неактивній стадії вірусної інфекції використовувалися препарати інтерферону впродовж 1,5 місяця.
Посилання
Bogdanovich TM. Klinicheskie i farmakodinamicheskie osobennosti ispol'zovaniya makrolidnykh antibiotikov pri ostrom streptokokkovom tonzillite [Clinical and pharmacodynamic features of the use of macrolide antibiotics in acute streptococcal tonsillitis] [dissertation abstract]. Smolensk; 2003. 20 p. (in Russian).
Lyskina GA, Kikinskaya EG, Zinov'eva GA, Frolkova EV. Porazhenie pochek pri bolezni Shenleyna-Genokha u detey [Kidney damage in case of Shenlein-Genoch disease in children]. Pediatriya. 2005;5:22-8. (in Russian).
Odinets YuV, Ishchenko TB. Endotelial'naya disfunktsiya v patogeneze gemorragicheskogo vaskulita u detey [Endothelial dysfunction in the pathogenesis of hemorrhagic vasculitis in children]. Vrachebnaya praktika. 2000;4:30-6. (in Russian).
Okhotnikova EN, Gladush YuI, Ivanova TP, Mellina KV, Usova EI, Yakovleva NYu. Sistemnye vaskulity v praktike detskogo allergologa [Systemic vasculitis in the practice of a pediatric allergist]. Klinicheskaya immunologiya, allergologiya, infektologiya. 2010;4:6-21. (in Russian).
Strachunskiy LS, Bogomil'skiy AN. Antibakterial'naya terapiya streptokokkovogo tonzillita i faringita [Antibacterial therapy of streptococcal tonsillitis and pharyngitis]. Detskiy doktor. 2000;3:32-3. (in Russian).
Tsymbal IN. Patogeneticheskaya terapiya gemorragicheskogo vaskulita u detey [Pathogenetic therapy of hemorrhagic vasculitis in children]. Lechashchiy vrach. 2000;4:22-4. (in Russian).
Shpynev KV, Krechikova OI, Krechikov VA, Kozlov RS. Streptococcus pyogenes: kharakteristika mikroorganizma, vydelenie, identifikatsiya i opredelenie chuvstvitel'nosti k antibakterial'nym preparatam [Streptococcus pyogenes: microorganism characterization, isolation, identification and determination of sensitivity to antibacterial drugs]. Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya khimioterapiya. 2007;9(2):104-20. (in Russian).
Shcherbakova MYu, Belov BS. A-streptokokkovyy tonzillit: sovremennye aspekty [A-streptococcal tonsillitis: modern aspects]. Pediatriya. 2009;88(5):127-35. (in Russian).
Dahl PR, Perniciaro C, Holmkvist KA, O'Connor MI, Gibson LE. Fulminant group A streptococcal necrotizing fasciitis: clinical and pathologic findings in 7 patients. J Am Acad Dermatol. 2002;47(4):489-92.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Л. Челпан
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
