Клінічні особливості поєднаного перебігу цирозу печінки та фібриляції передсердь

Автор(и)

  • А. Байло аспірант, асистент кафедри внутрішньої медицини №1 НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.2.98.2021.1

Ключові слова:

цироз печінки; фібриляція передсердь; перебіг; клінічні симптоми

Анотація

Мета роботи – вивчити клінічні особливості перебігу цирозу печінки класів А, В, С за шкалою Чайлд-П’ю за умов поєднаного перебігу з фібриляцією передсердь порівняно з ізольованим перебігом цирозу печінки.

Матеріал і методи. Обстежено 106 пацієнтів, з яких 70 осіб– з поєднаним перебігом цирозу печінки та постійної форми ФП (І група), 36 осіб – з ізольованим перебігом цирозу печінки (ІІ група) та 20 здорових осіб. Діагноз цирозу печінки встановлювали згідно з уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги «Цироз печінки та його ускладнення», затверджений наказом МОЗ України № 751 від 28 вересня 2012 року та AASLD Practice Guidelines. Проводилась оцінка симптомів з боку шлунково-кишкової та серцево-судинної системи у пацієнтів обох груп. Для статистичного аналізу використовували програмні пакети SPSS Statistics та Excel for Windows 2013.

Результати. Набряковий синдром у 3,3 раза частіше траплявся у хворих на цироз печінки та фібриляцію передсердь, ніж у хворих на цироз печінки (р=0,035), зокрема в осіб класу С І групи на 35,6% частіше, ніж у осіб ІІ групи того ж класу. Частота задишки у пацієнтів І групи була в 7,4 раза вище, ніж у пацієнтів ІІ групи (р<0,001), у тому числі в осіб класу А – на 52%, класу В – на 29,6% та класу С – на 35,7%. Частота загруднинного болю була вище у пацієнтів І групи (р=0,002), ніж у пацієнтів ІІ групи.

Висновки. Частота проявів з боку шлунково-кишкового тракту поступово збільшується при погіршенні тяжкості цирозу печінки за шкалою Чайлд-П’ю у пацієнтів обох груп. Прояви з боку серцево-судинної системи наявні переважно у пацієнтів І групи та не залежали від ступеня тяжкості цирозу печінки.

Посилання

Rowe IA. Lessons from Epidemiology: The Burden of Liver Disease. Dig Dis. 2017;35(4):304-9. DOI:10.1159/000456580.

Wang X, Wu B. Critical issues in the diagnosis and treatment of liver cirrhosis. Gastroenterology Report. 2019;7(4):227-30. doi.org/10.1093/gastro/goz024.

Asrani SK, Devarbhavi H, Eaton J, Kamath PS. Burden of liver diseases in the world. J Hepatol. 2019;70(1):151-71. DOI: 10.1016/j.jhep.2018.09.014.

Romanelli RG, Stasi C. Recent advancements in diagnosis and therapy of liver cirrhosis. Curr Drug Targets. 2016;17(15):1804-17. DOI: 10.2174/1389450117666160613101413.

Sarin SK, Maiwall R. Global burden of liver disease: a true burden on health sciences and economies. World Gastroenterology Organisation web site, <https://www.worldgastroenterology.org/publications/e-wgn/e-wgn-expert-point-of-view-articles-collection/global-burden-of-liver-disease-a-true-burden-on-health-sciences-and-economies>.

Munger TM, Wu LQ, Shen WK. Atrial fibrillation. JBR. 2014;28(1):1-17. DOI:10.7555/JBR.28.20130191.

He W, Chu Y. Atrial fibrillation as a prognostic indicator of myocardial infarction and cardiovascular death: a systematic review and meta-analysis. Sci Rep. 2017;7:3360. https://doi.org/10.1038/s41598-017-03653-5.

Staerk L, Sherer JA, Ko D, Benjamin EJ, Helm RH. Atrial fibrillation: epidemiology, pathophysiology and clinical outcomes. Circ Res. 2018;120(9):1501-17. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.117.309732.

Alshehri AM. Stroke in atrial fibrillation: Review of risk stratification and preventive therapy. J Family Community Med. 2019;26(2):92-7. DOI: 10.4103/jfcm.JFCM_99_18.

Carlisle MA, Fudim M, DeVore AD, Piccini JP. Heart failure and atrial fibrillation, like fire and fury. JACC: Heart Fail. 2019;7(6):447-56. DOI: 10.1016/j.jchf.2019.03.005.

Mantovani A, Dauriz M, Sandri D, Bonapace S, Zoppini G, Tilg H, et al. Association between non-alcoholic fatty liver disease and risk of atrial fibrillation in adult individuals: An updated meta-analysis. Liver Int. 2019;39(4):758-69. DOI: 10.1111/liv.14044.

Chokesuwattanaskul R, Thongprayoon C, Bathini T, O'Corragain OA, Sharma K, Preechawat S, et al. Epidemiology of atrial fibrillation in patients with cirrhosis and clinical significance: a meta-analysis. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2019;31(4):514-19. DOI: 10.1016/j.dld.2018.12.001.

Darrat YH, Smer A, Elayi CS, Morales GX, Alqahtani F, Alkhouli M, et al. Mortality and morbidity in patients with atrial fibrillation and liver cirrhosis. World J Cardiol. 2020;12(7):342-50. DOI: 10.4330/wjc.v12.i7.342.

Han H, Qin Y, Yu Y, Wei X, Guo H, Ruan Y, et al. Atrial fibrillation in hospitalized patients with end-stage liver disease: temporal trends in prevalence and outcomes. Liver Int. 2020;40(3):674-84. DOI: 10.1111/liv.14291.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-26

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ