Клінічні особливості поєднаного перебігу цирозу печінки та фібриляції передсердь
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.2.98.2021.1Ключові слова:
цироз печінки; фібриляція передсердь; перебіг; клінічні симптомиАнотація
Мета роботи – вивчити клінічні особливості перебігу цирозу печінки класів А, В, С за шкалою Чайлд-П’ю за умов поєднаного перебігу з фібриляцією передсердь порівняно з ізольованим перебігом цирозу печінки.
Матеріал і методи. Обстежено 106 пацієнтів, з яких 70 осіб– з поєднаним перебігом цирозу печінки та постійної форми ФП (І група), 36 осіб – з ізольованим перебігом цирозу печінки (ІІ група) та 20 здорових осіб. Діагноз цирозу печінки встановлювали згідно з уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги «Цироз печінки та його ускладнення», затверджений наказом МОЗ України № 751 від 28 вересня 2012 року та AASLD Practice Guidelines. Проводилась оцінка симптомів з боку шлунково-кишкової та серцево-судинної системи у пацієнтів обох груп. Для статистичного аналізу використовували програмні пакети SPSS Statistics та Excel for Windows 2013.
Результати. Набряковий синдром у 3,3 раза частіше траплявся у хворих на цироз печінки та фібриляцію передсердь, ніж у хворих на цироз печінки (р=0,035), зокрема в осіб класу С І групи на 35,6% частіше, ніж у осіб ІІ групи того ж класу. Частота задишки у пацієнтів І групи була в 7,4 раза вище, ніж у пацієнтів ІІ групи (р<0,001), у тому числі в осіб класу А – на 52%, класу В – на 29,6% та класу С – на 35,7%. Частота загруднинного болю була вище у пацієнтів І групи (р=0,002), ніж у пацієнтів ІІ групи.
Висновки. Частота проявів з боку шлунково-кишкового тракту поступово збільшується при погіршенні тяжкості цирозу печінки за шкалою Чайлд-П’ю у пацієнтів обох груп. Прояви з боку серцево-судинної системи наявні переважно у пацієнтів І групи та не залежали від ступеня тяжкості цирозу печінки.
Посилання
Rowe IA. Lessons from Epidemiology: The Burden of Liver Disease. Dig Dis. 2017;35(4):304-9. DOI:10.1159/000456580.
Wang X, Wu B. Critical issues in the diagnosis and treatment of liver cirrhosis. Gastroenterology Report. 2019;7(4):227-30. doi.org/10.1093/gastro/goz024.
Asrani SK, Devarbhavi H, Eaton J, Kamath PS. Burden of liver diseases in the world. J Hepatol. 2019;70(1):151-71. DOI: 10.1016/j.jhep.2018.09.014.
Romanelli RG, Stasi C. Recent advancements in diagnosis and therapy of liver cirrhosis. Curr Drug Targets. 2016;17(15):1804-17. DOI: 10.2174/1389450117666160613101413.
Sarin SK, Maiwall R. Global burden of liver disease: a true burden on health sciences and economies. World Gastroenterology Organisation web site, <https://www.worldgastroenterology.org/publications/e-wgn/e-wgn-expert-point-of-view-articles-collection/global-burden-of-liver-disease-a-true-burden-on-health-sciences-and-economies>.
Munger TM, Wu LQ, Shen WK. Atrial fibrillation. JBR. 2014;28(1):1-17. DOI:10.7555/JBR.28.20130191.
He W, Chu Y. Atrial fibrillation as a prognostic indicator of myocardial infarction and cardiovascular death: a systematic review and meta-analysis. Sci Rep. 2017;7:3360. https://doi.org/10.1038/s41598-017-03653-5.
Staerk L, Sherer JA, Ko D, Benjamin EJ, Helm RH. Atrial fibrillation: epidemiology, pathophysiology and clinical outcomes. Circ Res. 2018;120(9):1501-17. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.117.309732.
Alshehri AM. Stroke in atrial fibrillation: Review of risk stratification and preventive therapy. J Family Community Med. 2019;26(2):92-7. DOI: 10.4103/jfcm.JFCM_99_18.
Carlisle MA, Fudim M, DeVore AD, Piccini JP. Heart failure and atrial fibrillation, like fire and fury. JACC: Heart Fail. 2019;7(6):447-56. DOI: 10.1016/j.jchf.2019.03.005.
Mantovani A, Dauriz M, Sandri D, Bonapace S, Zoppini G, Tilg H, et al. Association between non-alcoholic fatty liver disease and risk of atrial fibrillation in adult individuals: An updated meta-analysis. Liver Int. 2019;39(4):758-69. DOI: 10.1111/liv.14044.
Chokesuwattanaskul R, Thongprayoon C, Bathini T, O'Corragain OA, Sharma K, Preechawat S, et al. Epidemiology of atrial fibrillation in patients with cirrhosis and clinical significance: a meta-analysis. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2019;31(4):514-19. DOI: 10.1016/j.dld.2018.12.001.
Darrat YH, Smer A, Elayi CS, Morales GX, Alqahtani F, Alkhouli M, et al. Mortality and morbidity in patients with atrial fibrillation and liver cirrhosis. World J Cardiol. 2020;12(7):342-50. DOI: 10.4330/wjc.v12.i7.342.
Han H, Qin Y, Yu Y, Wei X, Guo H, Ruan Y, et al. Atrial fibrillation in hospitalized patients with end-stage liver disease: temporal trends in prevalence and outcomes. Liver Int. 2020;40(3):674-84. DOI: 10.1111/liv.14291.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 А. Байло
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).