Особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки

Автор(и)

  • І. Бирчак канд. мед. наук, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету, м.Чернівці, Україна, Україна
  • С. Ясніковська канд. мед. наук, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету, м.Чернівці, Україна, Україна
  • А. Гошовська канд. мед. наук, асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету, м.Чернівці, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.2.98.2021.2

Ключові слова:

аномальна маткова кровотеча; субмукозна міома матки

Анотація

Мета роботи - дослідити особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки.
Матеріал і методи. Об’єктом дослідження були 30 жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Вивчалися особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу.
Результати. У роботі наведені нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок із високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові.
Висновки. Зміни фібринолітичного потенціалу крові у жінок із хронічною постгеморагічною анемією на тлі аномальних маткових кровотеч та субмукозної міоми матки мають вторинний характер, що зумовлено активацією тромбіно- і фібриногенезу за механізмами зовнішнього шляху.

Посилання

Goldstein SR, Lumsden MA. Abnormal uterine bleeding in perimenopause. Climacteric. 2017;20(5):414-20. DOI: 10.1080/13697137.2017.1358921.

Al Nemer AM, Al Bayat MI, Al Qahtani NH. The accuracy of endometrial sampling for the diagnosis of patterns of endometrial pathology in women presenting with abnormal uterine bleeding. Saudi Med J. 2019;40(8):815-19. DOI: 10.15537/smj.2019.8.24449.

Munro MG, Critchley HOD, Fraser IS. FIGO Menstrual Disorders Committee. The two FIGO systems for normal and abnormal uterine bleeding symptoms and classification of causes of abnormal uterine bleeding in the reproductive years: 2018 revisions. Int J Gynaecol Obstet. 2018;143(3):393-408. DOI: 10.1002/ijgo.12666.

Bulun SE. Uterine fibroids. N Engl J Med. 2013;369(14):1344-55. DOI: 10.1056/NEJMra1209993.

Hamilton KJ, Arao Y, Korach KS. Estrogen hormone physiology: reproductive findings from estrogen receptormutant mice. Reprod Biol. 2014;14(1):3-8. DOI: 10.1016/j.repbio.2013.12.002.

Gambadauro P. Dealing with uterine fibroids an reproductive medicine. J Obstet Gynaecol. 2012;32(3):210-6. DOI: 10.3109/01443615.2011.644357.

Ilavarasi CR, Jyothi GS, Alva NK. Study of the efficacy of pipelle biopsy technique to diagnose endometrial diseases in abnormal uterine bleeding. J Midlife Health. 2019;10(2):75-80. DOI: 10.4103/jmh.JMH_109_18.

Giannella L, Cerami LB, Setti T, Bergamini E, Boselli F. Prediction of endometrial hyperplasia and cancer among premenopausal women with abnormal uterine bleeding. BioMed Res Int. 2019;10(2):71-6.

Wouk N, Helton MВ. Abnormal uterine bleeding in premenopausal women. Am Fam Physician. 2019;99(7):435-43.

Pandey D, Kunamneni S, Inukollu PR, Su H. Establishing patterns on hysteroscopy in abnormal uterine bleeding (AUB). Gynecol Minim Invasive Ther. 2017;6(4):178-82.

Özdemir S, Batmaz G, Ates S, Celik C, Incesu F, Peru C. Relation of metabolic syndrome with endometrial pathologies in patients with abnormal uterine bleeding. Gynecol Endocrinol. 2015;31(9):725-9. DOI: 10.3109/09513590.2015.1058355.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-23

Номер

Том 25 № 2(98) (2021)

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 І. Бирчак, С. Ясніковська, А. Гошовська

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).