Психологічні особливості особистості та внутрішня картина захворювання у пацієнтів з різними видами порушення ритму серця

Автор(и)

  • О. Поліщук канд. мед. наук, доцент кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Т. Амеліна канд. мед. наук, доцент кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Н. Жиряда лікар-інтерн Буковинського державного медичного університету, м. Чернівціі, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.2.98.2021.15

Ключові слова:

психологічні особливості особистості; внутрішня картина захворювання; якість життя пацієнтів; порушення ритму серця

Анотація

Мета роботи - дослідити психологічні особливості особистості, характеристику внутрішньої картини захворювання та якості життя у пацієнтів з порушеннями ритму серця.
Матеріал і методи. Обстежено 352 пацієнти, яких розподілено на чотири групи залежно від виду порушення ритму серця: екстрасистолія (часта – понад 30 за 1 год), фібриляція передсердь, пароксизмальні тахікардії та порушення провідності імпульсу, які супроводжуються брадикардією (синоатріальні та атріовентрикулярні блокади та синдром слабкості синусового вузла). Усім пацієнтам проведено комплексне психодіагностичне дослідження з використанням Торонтської шкали алекситимії, шкали особистісної та реактивної тривожності Спілбергера-Ханіна, госпітальної шкали тривоги та депресії HADS, опитувальника депресії, тривоги та стресу DASS-21, опитувальника діагностики ворожих та агресивних реакцій Басса-Дарки, методики психологічної діагностики ставлення до хвороби ЛОБІ, опитувальника рівня суб’єктивного контролю Д. Роттера та тесту диспозиційного оптимізму.
Результати. Встановлено, що при однаковому рівні особистісної тривожності пацієнти із фібриляцією передсердь та життєво небезпечними блокадами серця демонструють високі рівні ситуативної тривожності та депресії. Показник індексу агресивності виявився максимальним у пацієнтів з брадиаритміями та пароксизмальними тахікардіями. В усіх досліджуваних групах пацієнтів із порушеннями ритму серця частіше трапляється гармонійний, тривожний та сенситивний типи відношення до хвороби. Низькі значення інтернальності в галузі здоров’я спостерігаються у пацієнтів із екстрасистолією та особливо у хворих із фібриляцією передсердь. Тест диспозиційного оптимізму виявив середній рівень оптимізму серед пацієнтів з екстрасистолією та пароксизмальними тахікардіями, низький рівень у випадку пацієнтів із фібриляцією передсердь та порушень провідності серця.
Висновок. У результаті проведення комплексного психодіагностичного дослідження визначені психологічні особливості особистості та тип відношення до хвороби у пацієнтів із різними видами порушення ритму серця. Вказані відмінності формують відповідну внутрішню картину захворювання, яка повинна враховуватись при плануванні лікувальних та реабілітаційних заходів.

Посилання

Pedersen SS, von Känel R, Tully PJ, Denollet J. Psychosocial perspectives in cardiovascular disease. Eur J Prev Cardiol. 2017;24(3):108-15. DOI: 10.1177/2047487317703827.

Greenman PS, Viau P, Morin F, Lapointe-Campagna MÈ, Grenier J, Chomienne MH, et al. Of Sound Heart and Mind: A Scoping Review of Risk and Protective Factors for Symptoms of Depression, Anxiety, and Posttraumatic Stress in People With Heart Disease. J Cardiovasc Nurs. 2018;33(5):16-12. DOI: 10.1097/JCN.0000000000000508.

De Hert M, Detraux J, Vancampfort D. The intriguing relationship between coronary heart disease and mental disorders. Dialogues Clin Neurosci. 2018;20(1):31-40. DOI: 10.31887/DCNS.2018.20.1/mdehert.

Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al. 2020 ESC guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association of Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Eur Heart J. 2021;42(5):373-98. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa612.

Sychov OS, Borodai AO, Solov’ian HM, Mikhalieva TV. Supraventrykuliarni takhikardii: suchasni metody diahnostyky ta likuvannia (u fokusi onovlenykh rekomendatsii Yevropeis'koi asotsiatsii kardiolohiv schodo vedennia patsiientiv iz supraventrykuliarnymy takhikardiiamy 2019 roku) [Supraventricular tachycardia: modern methods of diagnosis and treatment (in the focus of the updated recommendations of the European Association of Cardiologists for the management of patients with supraventricular tachycardia in 2019)]. Liky Ukrainy. 2020;8;11-9. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2020.8(244).215471. (in Ukrainian).

Almas A, Moller J, Iqbal R, Forsell Y. Effect of neuroticism on risk of cardiovascular disease in depressed persons - a Swedish population-based cohort study. BMC Cardiovasc Disord. 2017;17(1):185-10. DOI: 10.1186/s12872-017-0604-4.

Ladwig KH, Goette A, Atasoy S, Johar H. Psychological aspects of atrial fibrillation: A systematic narrative review: Impact on incidence, cognition, prognosis, and symptom perception. Curr Cardiol Rep. 2020;22(11):137. DOI: 10.1007/s11886-020-01396-w.

Sadeghi B, Mashalchi H, Eghbali S, Jamshidi M, Golmohammadi M, Mahvar T. The relationship between hostility and anger with coronary heart disease in patients. J Educ Health Promot. 2020;9:223. DOI: 10.4103/jehp.jehp_248_20.

Freak-Poli R, Ikram M, Franco O, Hofman A, Tiemeier H. Depressive symptoms prior to and after incident cardiovascular disease and long-term survival. A population-based study of older persons. Depress Anxiety. 2018;35(1):18-13. DOI: 10.1002/da.22689.

Sin NL, Kumar AD, Gehi AK, Whooley MA. Direction of Association Between Depressive Symptoms and Lifestyle Behaviors in Patients with Coronary Heart Disease: the Heart and Soul Study. Ann Behav Med. 2016;50(4):523-32. DOI: 10.1007/s12160-016-9777-9.

Chaban O, Khaustova O, Asanova A, Trachuk L, Assonov D. Praktychna psykhosomatyka: diahnostychni shkaly [Practical psychosomatics: diagnostic scales]. Kiev: Medknyha; 2019. 111 р. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-23

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ