Спосіб діагностики недиференційованої дисплазії сполучної тканини
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.2.98.2021.18Ключові слова:
недиференційована дисплазія сполучної тканини; спосіб діагностики; ультрасонографіяАнотація
Мета – напрацювати спосіб діагностики недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) хворих із хірургічною патологією.
Матеріал і методи. Об’єктом дослідження були 96 хворих із різною хірургічною патологією, які лікувались у відділенні торакоабдомінальної хірургії ДУ «НІХТ імені О.О. Шалімова» за 2017-2020 рр., та 20 практично здорових людей (група порівняння). Проведені лабораторні, інструментальні, гістологічні, імуногістохімічні та статистичні дослідження.
Результати. Розроблений спосіб містить оцінку найбільш інформаційних фенотипічних та вісцеральних ознак патології сполучної тканини. Основну увагу приділено ознакам, що характеризують вісцеральні прояви НДСТ, особливо функціонально-морфологічні зміни органів травлення, що вкрай важливо в абдомінальній хірургії. За допомогою ультрасонографії аналізується ширина білої лінії живота та стан органів черевної порожнини й заочеревинного простору, визначаючи наявність діастазу прямих м’язів живота та спланхноптозу. Дослідження ефективності використання запропонованого способу засвідчили, що він може використовуватись для діагностики НДСТ у хворих із хірургічною патологією, що необхідно для вибору ефективної тактики лікування та запобігання ускладненням у таких осіб.
Висновки. Розроблено спосіб діагностики недиференційованої дисплазії сполучної тканини, який оцінює найбільш інформаційні фенотипічні ознаки патології сполучної тканини та враховує особливості патології у хворих хірургічного стаціонару.
Посилання
Kadurina TI, editor. Displaziya soedinitel'noy tkani [Connective tissue dysplasia]. SPb.: Elbi; 2009. 714 p. (in Russian).
Soleiko OV, Rykalo NA, Osypenko IP, Soleiko LP. Syndrom nedyferentsiiovanoi dysplazii spoluchnoi tkanyny: vid kontseptsii patohenezu do stratehii likuvannia [Syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia: from the concept of pathogenesis to treatment strategy]. Vinnitsa: Nova knyha; 2014. 168 p. (in Ukrainian).
Dotsenko NY, Gerasimenko LV, Boev SS, Shekhunova IA, Dedova VO. Manifestations unclassified connective tissue dysplasia, depending on age. Ukr J of Rheum. 2012;1:19-23.
Volovar OS. Phenotypic characteristics of connective tissue dysplasia in patients with diseases of temporomandibular joint. Ukrainian Medical Journal. 2013;2:188-92.
Spinillo A, Beneventi F, Epis OM, Montanari L, Mammoliti D, Ramoni V, et al. The effect of newly diagnosed undifferentiated connectine tissue disease on pregnancy outcome. Am J Obstet Gynecol. 2008;199(6):632.e1-6. DOI: 10.1016/j.ajog.2008.05.008.
Usenko OIu, Voitiv YaIu. Chastota ta kryterii diahnostyky nedyferentsiiovanoi dysplazii spoluchnoi tkanyny u khvorykh khirurhichnoho statsionaru [Frequency and criteria for diagnosis of undifferentiated connective tissue dysplasia in patients of a surgical hospital]. Klinichna khirurhiia. 2017;10:5-7. (in Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2017.10.05.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. Усенко, Я. Войтів, С. Щербина
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).