Поширеність чинників ризику кардіометаболічних ускладнень при латентному автоімунному діабеті дорослих

Автор(и)

  • І. Царик аспірант кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
  • Н. Пашковська д-р. мед. наук, проф., зав. кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
  • О. Ілащук студентка 4-го курсу, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.2.98.2021.20

Ключові слова:

цукровий діабет; латентний автоімунний діабет дорослих; кардіометаболічні ускладнення; метаболічний синдром; фенотипи

Анотація

Мета роботи - з’ясувати поширеність чинників ризику кардіометаболічних ускладнень при латентному автоімунному діабеті дорослих порівняно з іншими типами цукрового діабету залежно від фенотипу захворювання.


Матеріал і методи. Проведене комплексне обстеження 106 пацієнтів із цукровим діабетом: 45 (основна група) з латентним автоімунним діабетом дорослих (LADA), 26 – із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1), 35 - із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Оцінювали скарги, дані анамнезу, об’єктивного обстеження, результати загальноклінічних, лабораторних досліджень, показників вуглеводного обміну, титри антитіл до декарбоксилази глутамінової кислоти.

Результати. Поширеність МС при LADA становила 51% і значно перевищувала таку при ЦД1 (19%), але була меншою порівняно із ЦД2 (94%). Найбільша частота МС виявлена у пацієнтів із фенотипом LADA2 (87%). На особливу увагу заслуговує той факт, що цей показник наближався до такого при ЦД типу 2. Водночас при LADA1 частота МС була меншою (36%), але удвічі перевищувала відповідну при ЦД1. Окрім гіперглікемії, при LADA часто реєструвались абдомінальне ожиріння (у 62% пацієнтів), артеріальна гіпертензія (у 78% осіб) та дисліпідемія (у 56% осіб).

Висновки. Поширеність метаболічного синдрому, як комплексу факторів кардіометаболічного ризику при LADA, відрізняється від такого при класичних типах ЦД, що потребує диференційного підходу до їх менеджменту.

Посилання

IDF Diabetes Atlas. 9th ed. 2019. Available from: https://diabetesatlas.org/en/resources.

Ahlqvist E, Storm P, Käräjämäki A, Martinell M, Dorkhan M, Carlsson A, et al. Novel subgroups of adult-onset diabetes and their association with outcomes: a data-driven cluster analysis of six variables. Lancet Diabetes Endocrinol. 2018;6(5):361-69. DOI: 10.1016/S2213-8587(18)30051-2.

Andersen MK. New Insights into the Genetics of Latent Autoimmune Diabetes in Adults. Curr Diab Rep. 2020;20(9):43. DOI: 10.1007/s11892-020-01330-y.

Cervin C, Lyssenko V, Bakhtadze E, Lindholm E, Nilsson P, Tuomi T, et al. Genetic similarities between latent autoimmune diabetes in adults, type 1 diabetes, and type 2 diabetes. Diabetes. 2008 May;57(5):1433-7. DOI: 10.2337/ db07-0299.

Carlsson S. Etiology and Pathogenesis of Latent Autoimmune Diabetes in Adults (LADA) Compared to Type 2 Diabetes. Front Physiol. 2019;10:320. DOI: 10.3389/fphys.2019.00320.

American Diabetes Association. 2. Classification and Diagnosis of Diabetes: Standards of Medical Care in Diabetes-2021. Diabetes Care. 2021 Jan;44(Suppl 1):S15-S33. DOI: 10.2337/dc21-S002.

Hawa MI, Kolb H, Schloot N, Beyan H, Paschou SA, Buzzetti R, et al. Adult-onset autoimmune diabetes in Europe is prevalent with a broad clinical phenotype: Action LADA 7. Diabetes Care. 2013;36(4):908-13. DOI: 10.2337/dc12-0931.

Pozzilli P, Pieralice S. Latent Autoimmune Diabetes in Adults: Current Status and New Horizons. Endocrinol Metab (Seoul). 2018 Jun;33(2):147-59. DOI: 10.3803/EnM.2018.33.2.147.

Turner R, Stratton I, Horton V, Manley S, Zimmet P, Mackay IR, et al. UKPDS 25: autoantibodies to islet-cell cytoplasm and glutamic acid decarboxylase for prediction of insulin requirement in type 2 diabetes. Lancet. 1997;350(9087):1288-93. DOI: 10.1016/s0140-6736(97)03062-6.

Pashkovs'ka NV. Latentnyi avtoimunnyi diabet u doroslykh (LADA): suchasnyi pohliad na problem [Latent autoimmune diabetes in adults (LADA): a modern view of the problem]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. 2019;15(3):272-80. DOI: 10.22141/2224-0721.15.3.2019.172116.

Buzzetti R, Tuomi T, Mauricio D, Pietropaolo M, Zhou Z, Pozzilli P, et al. Management of Latent Autoimmune Diabetes in Adults: A Consensus Statement From an International Expert Panel. Diabetes. 2020;69(10):2037-47. DOI: 10.2337/dbi20-0017.

Hjort R, Ahlqvist E, Carlsson PO, Grill V, Groop L, Martinell M, et al. Overweight, obesity and the risk of LADA: results from a Swedish case-control study and the Norwegian HUNT Study. Diabetologia. 2018;61(6):1333-43. DOI: 10.1007/s00125-018-4596-0.

Li X, Huang G, Yan X, Yang L, Zhou ZG. [Relation between insulin resistance and glutamic acid decarboxylase antibody titers in latent autoimmune diabetes in adults]. Nan Fang Yi Ke Da Xue Xue Bao. 2010;30(6):1247-9.

Li X, Cao C, Tang X, Yan X, Zhou H, Liu J, et al. Prevalence of Metabolic Syndrome and Its Determinants in Newly-Diagnosed Adult-Onset Diabetes in China: A Multi-Center, Cross-Sectional Survey. Front Endocrinol (Lausanne). 2019;10:661. DOI: 10.3389/fendo.2019.00661.

Hawa MI, Thivolet C, Mauricio D, Alemanno I, Cipponeri E, Collier D, et al. Metabolic syndrome and autoimmune diabetes: action LADA 3. Diabetes Care. 2009;32(1):160-64. DOI: 10.2337/dc08-1419.

Yang L, Liu X, Liang H, Cheng Y, Huang G, Zhou Z. Pathophysiological characteristics in patients with latent autoimmune diabetes in adults using clamp tests: evidence of a continuous disease spectrum of diabetes. Acta Diabetol. 2019;56(11):1217-24. DOI: 10.1007/s00592-019-01387-6.

Fourlanos S, Dotta F, Greenbaum CJ, Palmer JP, Rolandsson O, Colman PG, et al. Latent autoimmune diabetes in adults (LADA) should be less latent. Diabetologia. 2005;48(11):2206-12. DOI: 10.1007/s00125-005-1960-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-26

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ