Антикоагулянтна терапія у хворих з неклапанною фібриляцією передсердь у реальній клінічній практиці: проблема безпечності терапії та прихильності до лікування

Автор(и)

  • О. Ханюков д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини 3, Дніпровський державний медичний університет Міністерства охорони здоров’я України, м. Дніпро
  • О. Смольянова асистент кафедри внутрішньої медицини 3, Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.2.98.2021.24

Ключові слова:

фібриляція передсердь; антикоагулянти; кровотечі

Анотація

Фібриляція передсердь (ФП) є найбільш поширеною аритмією серед дорослого населення і кількість пацієнтів з цим порушенням ритму буде зростати в майбутньому. Як наслідок, постійно збільшується кількість хворих, які приймають антикоагулянти (АК), що відносяться до груп лікарських засобів із підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів, особливо кровотеч.

Мета – висвітлити проблеми застосування АК у хворих з неклапанною ФП у реальній клінічній практиці, розглянути питання безпечності терапії та прихильності до лікування.

Основна частина. Схвалення до використання нових оральних АК надало клініцистам та пацієнтам більше можливостей, проте і при їх застосуванні можливі помилки, які підвищують ризик виникнення кровотечі. Помилки можуть виникати як з боку пацієнта, так і з боку лікаря. Зменшенню кількості помилок з боку хворого сприяє введення навчання як обов’язкового елемента у комплексній терапії ФП. Клінічний стан, доступність моніторингу та побажання пацієнта щодо лікування можуть змінюватися з часом, і це може призвести до необхідності зміни АК, що є потенційно небезпечним з точки зору розвитку побічних ефектів. Загроза кровотечі збільшується незалежно від напрямку зміни АК - важливим є сам факт переходу. Значну роль у підвищенні ризику на цьому етапі відіграють помилки з боку лікаря, поліпшення обізнаності якого щодо правил зміни АК є важливим для уникнення розвитку кровотеч. У статті наведено правила переходу з одного перорального АК на інший, при дотриманні яких, лікарі зможуть мінімізувати ризик розвитку побічних ефектів у клінічній практиці.

Висновки. Застосування антикоагулянтів у хворих з фібриляцією передсердь є життєрятуючим, проте при неналежному їх використанні можуть, навпаки, виникати загрозливі для життя пацієнта побічні ефекти. Згідно з дослідженнями, у багатьох випадках розвитку останніх можна запобігти, насамперед, шляхом навчання пацієнтів та належної підготовки лікаря.

Посилання

Virani SS, Alonso A, Benjamin EJ, Bittencourt MS, Callaway CW, Carson AP, et al. Heart disease and stroke statistics - 2020 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2020;141(9):e139-596. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000757.

Dai H, Zhang Q, Much AA, Maor E, Segev A, Beinart R, et al. Global, regional, and national prevalence, incidence, mortality, and risk factors for atrial fibrillation, 1990-2017: results from the Global Burden of Disease Study 2017. Eur Heart J Qual Care Clin Outcomes. 2020;qcaa061. DOI: 10.1093/ehjqcco/qcaa061.

Chugh SS, Havmoeller R, Narayanan K, Singh D, Rienstra M, Benjamin EJ, et al. Worldwide epidemiology of atrial fibrillation: a Global Burden of Disease 2010 Study. Circulation. 2014;129(8):837-47. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.113.005119.

Krijthe BP, Kunst A, Benjamin EJ, Lip GY, Franco OH, Hofman A, et al. Projections on the number of individuals with atrial fibrillation in the European Union, from 2000 to 2060. Eur Heart J. 2013;34(35):2746-51. DOI: 10.1093/eurheartj/eht280.

Schnabel RB, Yin X, Gona P, Larson MG, Beiser AS, McManus DD, et al. 50 year trends in atrial fibrillation prevalence, incidence, risk factors, and mortality in the Community. The Lancet. 2015;386(9989):154-62.

Barnes GD, Lucas E, Alexander GC, Goldberger ZD. National Trends in Ambulatory Oral Anticoagulant Use. Am J Med. 2015;128(12):1300-5.e2. DOI: 10.1016/j.amjmed.2015.05.044.

Perreault S, de Denus S, White-Guay B, Côté R, Schnitzer ME, Dubé MP, et al. Oral anticoagulant prescription trends, profile use, and determinants of adherence in patients with atrial fibrillation. Pharmacotherapy. 2020;40(1):40-54. DOI: 10.1002/phar.2350.

Ruff CT, Giugliano RP, Braunwald E, Hoffman EB, Deenadayalu N, Ezekowitz MD, et al. Comparison of the efficacy and safety of new oral anticoagulants with warfarin in patients with atrial fibrillation: a meta-analysis of randomised trials. Lancet. 2014;383(9921):955-62. DOI: 10.1016/S0140-6736(13)62343-0.

Saliba W. Non-Vitamin K antagonist oral anticoagulants: new choices for patient management in atrial fibrillation. Am J Cardiovasc Drugs. 2015;15(5):323-35. DOI: 10.1007/s40256-015-0124-5.

Steffel J, Verhamme P, Potpara TS, Albaladejo P, Antz M, Desteghe L, et al. The 2018 European Heart Rhythm Association Practical Guide on the use of non-vitamin K antagonist oral anticoagulants in patients with atrial fibrillation: executive summary. Europace. 2018;20(8):1231-42. DOI: 10.1093/europace/euy054.

Steffel J, Verhamme P, Potpara TS, Albaladejo P, Antz M, Desteghe L, et al. The 2018 European Heart Rhythm Association Practical Guide on the use of non-vitamin K antagonist oral anticoagulants in patients with atrial fibrillation. Eur Heart J. 2018;39(16):1330-93. DOI: 10.1093/eurheartj/ehy136.

Andreica I, Grissinger M. Oral Anticoagulants: A Review of Common Errors and Risk Reduction Strategies. Pa Patient Saf Advis. 2015;12(2):54-61.

QuarterWatchTM (2016 Annual Report) Part II: Oral Anticoagulants - The Nation’s Top Risk of Acute Injury from Drugs [Internet]. Institute For Safe Medication Practices [cited 2021 Jan 17]. Available from: https://www.ismp.org/resources/quarterwatchtm-2016-annual-report-part-ii-oral-anticoagulants-nations-top-risk-acute.

The Joint Commission. Hospital: 2021 National Patient Safety Goals [Internet] [cited 2021 Jan 22]. Available from: https://www.jointcommission.org/standards/national-patient-safety-goals/hospital-national-patient-safety-goals.

Piazza G, Nguyen TN, Cios D, Labreche M, Hohlfelder B, Fanikos J, et al. Anticoagulation-associated adverse drug events. Am J Med. 2011;124(12):1136-42. DOI: 10.1016/j.amjmed.2011.06.009.

Rudd KM, Dier JG. Comparison of two different models of anticoagulation management services with usual medical care. Pharmacotherapy. 2010;30(4):330-8. DOI: 10.1592/phco.30.4.330.

Clark NP. Role of the anticoagulant monitoring service in 2018: beyond warfarin. Hematology Am Soc Hematol Educ Program. 2018;2018(1):348-52. DOI: 10.1182/asheducation-2018.1.348.

Afzal SK, Hasan SS, Babar ZU. A systematic review of patient-reported outcomes associated with the use of direct-acting oral anticoagulants. Br J Clin Pharmacol. 2019;85(12):2652-67. DOI: 10.1111/bcp.13985.

Holbrook A, Morrow R, Lee AYY, Foster G, Pullenyegum E. Comparative effectiveness and safety of oral anticoagulants for atrial fibrillation: A retrospective cohort study. J Popul Ther Clin Pharmacol. 2020;27(2):e28-44. DOI: 10.15586/jptcp.v27i2.662.

Hawes EM. Patient Education on Oral Anticoagulation. Pharmacy. 2018;6(2):34. DOI: 10.3390/pharmacy6020034.

Madrid AH, Potpara TS, Dagres N, Chen J, Larsen TB, Estner H, et al. Differences in attitude, education, and knowledge about oral anticoagulation therapy among patients with atrial fibrillation in Europe: result of a self-assessment patient survey conducted by the European Heart Rhythm Association. EP Europace. 2016;18(3):463-7.

Manzoor BS, Lee TA, Sharp LK, Walton SM, Galanter WL, Nutescu EA. Real-world adherence and persistence with direct oral anticoagulants in adults with atrial fibrillation. Pharmacotherapy. 2017;37(10):1221-30. DOI: 10.1002/phar.1989.

Nguyen TPP, Chen Y, Thibault D, Leonard CE, Hennessy S, Willis A. Impact of hospitalization and medication switching on post-discharge adherence to oral anticoagulants in patients with atrial fibrillation. Pharmacotherapy. 2020;40(10):1022-35.

Harper P, Young L, Merriman E. Bleeding risk with dabigatran in the frail elderly. N Engl J Med. 2012;366(9):864-6. DOI: 10.1056/NEJMc1112874.

Barrett A, Moore M, Ferrins P, Thornton P, Murphy P, Quinn J. From a direct oral anticoagulant to warfarin: reasons why patients switch. Ir J Med Sci. 2018;187(3):719-21. DOI: 10.1007/s11845-017-1730-9.

Başaran Ö, Biteker M. Switching among oral anticoagulants: is it logical? Current Medical Research and Opinion. 2020;36(2):177-8. DOI: 10.1080/03007995.2019.1662196.

Hellfritzsch M, Adelborg K, Damkier P, Paaske Johnsen S, Hallas J, Pottegård A, et al. Effectiveness and safety of direct oral anticoagulants in atrial fibrillation patients switched from vitamin K antagonists: A systematic review and meta-analysis. Basic Clin Pharmacol Toxicol. 2020;126(1):21-31.

Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association of Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Eur Heart J. 2021;42(5):373-498. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa612.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-26

Номер

Розділ

НАУКОВІ ОГЛЯДИ