Септицемія, спричинена Micrococcus luteus. Опис клінічного випадку
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.2.98.2021.25Ключові слова:
септицемія; Micrococcus luteusАнотація
Micrococcus luteus – представник нормальної мікрофлори шкіри людини, який найчастіше локалізується на відкритих поверхнях організму. У випадку порушення цілісності шкірного покриву можлива дисемінація збудника з розвитком хвороби.
Мета роботи – представити клінічний випадок септицемії, спричиненої Micrococcus luteus.
Результати. Описано клінічний випадок септицемії, спричиненої Micrococcus luteus, у пацієнта віком 39 років, який перебував на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні.
Висновок. Наведений клінічний приклад ілюструє тяжкий перебіг септицемії, спричиненої Micrococcus luteus із залученням у патологічний процес внутрішніх органів, а саме нашаруванням негоспітальної лівобічної пневмонії, ексудативного плевриту, перикардиту, менінгіту. Хоча у даному випадку антибактеріальна терапія призначена хворому на момент госпіталізації до стаціонару, досягнути результату в лікуванні вдалося лише після ретельного дообстеження пацієнта з проведенням відповідних бактеріологічних тестів та визначенням чутливості збудника до антибактеріальних середників.
Посилання
Adang RP, Schouten HC, van Tiel FH, Blijham GH. Pneumonia due to Micrococcus spp. in a patient with acute myeloid leukemia. Leukemia. 1992;6(3):224-6.
Uso J, Gil M, Gomila B, Tirado MD. Endocarditis due to Micrococcus luteus. Enferm Infecc Microbiol Clin. 2003;21(2):116-7.
Miltiadous G, Elisaf M. Native valve endocarditis due to Micrococcus luteus: a case report and review of the literature. J Med Case Rep. 2011;5:251.
Fosse T, Peloux Y, Granthil C, Toga B, Bertrando J, Sethian M. Meningitis due to Micrococcus luteus. Infection. 1985;13(6):280-1. DOI: 10.1007/BF01645439.
Frame PT, McLanrin RL. Treatment of CSF shunt infections with intrashunt plus oral antibiotic therapy. J Neurosurg. 1984;60(2):354-60. DOI: 10.3171/jns.1984.60.2.0354.
Selladurai BM, Sivakumaran S, Aiyar S, Mohamad AR. Intracraneal suppuration caused by Micrococcus luteus. Br J Neurosurg. 1993;7(2):205-7. DOI: 10.3109/02688699309103481.
Wharton M, Rice JR, McCallum R, Gallis HA. Septic arthritis due to Micrococcus luteus. J Rheumatol. 1986;13(3):659-60.
von Eiff C, Kuhn N, Herrmann M, Weber S, Peters G. Micrococcus luteus as a cause of recurrent bacteremia. The Pediatric Infectious Disease Journal. 1996;15(8):711-13. DOI: 10.1097/00006454-199608000-00019.
Pople IK, Bayston R, Hayward RD. Infection of cerebrospinal fluid shunts in infants: a study of etiological factors. J Neurosurg. 1992;77(1):29-36. DOI: 10.3171/jns.1992.77.1.0029.
Kiehn TE, Armstrong D. Changes in the spectrum of organisms causing bacteraemia and fungemia in immunocompromised patients due to venous access devices. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 1990;9(12):869-72. DOI: 10.1007/BF01967501.
Gupta V, Chauhan A, Kumar SRN, Dhyani A, Chakravarty S. Meningitis caused by Micrococcus luteus: Case report and review of literature. Int J of Med Microbiol Trop Dis. 2019;5(1):63-4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 С. Федоренко, І. Пестушко, Н. Прикуда, А. Задорожний
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).