Ехокардіографічні предиктори розвитку рецидивів фібриляції передсердь
Ключові слова:
фібриляція передсердь; рецидиви; предиктори; ехокардіографіяАнотація
Вивчено роль параметрів ехокардіографії в прогнозуванні ризику рецидивів фібриляції передсердь у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією. Показано, що основними предикторами розвитку рецидивів аритмії в найближчі 6 міс. є збільшення передньо-заднього розміру лівого передсердя > 4,3 см, наявність діастолічної дисфункції лівого шлуночка, його концентричної гіпертрофії та мітральної регургітації ІІ ступеня.
Посилання
Vatutin MT, Kalinkina NV, Shevel'ok AM. Predyktory vynyknennia ta retsydyvuvannia fibryliatsii peredserd' [Predictors of the onset and recurrence of atrial fibrillation]. Universytets'ka klinika. 2010;4(1):52-7. (in Ukrainian).
Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography’s Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology. Journal of the American Society of Echocardiography. 2005;18:1440-63.
Arriagada G, Berruez A, Mont L, Tamborero D, Molina I, Coll-Vinent B, et al. Predictors of arrhythmia recurrence in patients with lone atrial fibrillation. Europace. 2008;10:9-14.
Badran HM, Eid MA, Michael A. Doppler-derived indexes and B-type natriuretic peptide in prediction of paroxysmal atrial fibrillation in essential hypertension: a prospective study. Echocardiography. 2007;24(9):911-22.
Canau A, Devereux RB, Roman MJ, Simone G, Pickering TG, Saba PS, et al. Petterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension. J Am Coll Cardiol. 1992;19:1550-8.
Devereux RB, Alonso DR, Lutas EM, Gottlieb GJ, Campo E, Sachs I, et al. Echocardiographic assessment of left ventricular hypertrophy: comparison to necropsy findings. Am J Cardiol. 1986;57(6):450-8.
Fuster V, Ryden LE, Cannom DS, Crijns HJ, Curtis AB, Ellenbogen KA, et al. ACC/AHA/ESC 2006 guidelines for the management of patients with atrial fibrillation. Europace. 2006;8(9):651-745.
Grubitzscha H, Grabowa C, Orawab H, Konertz W. Factors predicting the time until atrial fibrillation recurrence after concomitant left atrial ablation. Eur J Cardiothorac Surg. 2008;34(1):67-72.
Osranek М, Fatema K, Qaddoura F, Al-Saileek A, Barnes ME, Bailey KR, et al. Left atrial volume predicts the risk of atrial fibrillation after cardiac surgery. J Am Coll Cardiol. 2006;48(4):779-86.
Rakovsky H, Appleton C, Chan K, Dumesnil JG, Honos G, Jue J, et al. Canadian consensus recommendation for the measurment and reporting of diastolicdesfunction in echocardiography. J Am Soc Echocardigr. 1996;9(5):736-60.
Verdecchia P, Reboldi G, Gattobigio R, Bentivoglio M, Borgioni C, Angeli F, et al. Atrial fibrillation in hypertension. Hypertension. 2003;41(2):218-23.
Wattigney WA, Mensah GA, Croft JB. Increasing trends in hospitalization for atrial fibrillation in the United States, 1985 through 1999: implications for primary prevention. Circulation. 2003;108(6):711-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 М. Ватутін, Н. Калінкіна, А. Шевельок
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
