Досвід використання різних варіантів ентерального годування у недоношених новонароджених
Ключові слова:
недоношені новонароджені; ентеральне годуванняАнотація
Проаналізовано досвід проведення ентерального харчування в 59 недоношених новонароджених у відділеннях інтенсивної терапії пологових будинків ЦГКЛ№3 і ДОКМО м. Донецьк, що спеціалізуються на виходжуванні недоношених дітей, і визначенні шляхів зменшення тривалості перехідного періоду обмеженого харчування в недоношених новонароджених.
Посилання
Shabalov NP, editor. Neonatologiya [Neonatology]. Moscow: MEDpress; 2007. 146-64 p. (in Russian).
Netrebenko OK, editor. Pitanie detey grudnogo i rannego vozrasta: Opyt ispol'zovaniya detskikh lechebnykh smesey Nestle v pediatricheskoy praktike [Nutrition of infants and young children: Experience of using Nestlé infant formula in pediatric practice]. Kiev: IiRA «Insayt»; 2003. 176 p. (in Russian).
Nian'kovs'kyi S, Dobrians'kyi D, Marushko Yu. Kharchuvannia ditei rann'oho viku. Teoriia i praktyka [Nutrition of young children. Theory and practice]. Lviv: Liha-Pres; 2009. 288 p. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. Воробйова, Л. Левченко, Н. Мухіна, В. Подоляка, Є. Дутов, А. Бабенко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
