Особливості клініко-лабораторних та інструментальних показників у жінок старше 50 років, які підлягали холецистектомії
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.1.73.2015.40Ключові слова:
холецистектомія, жінки, вік, стан серцяАнотація
За останнє десятиріччя холецистектомія вийшла на перше місце за частотою виконання серед хірургічних втручань на органах черевної порожнини. Патологічні зміни жовчного міхура стійко пов’язані з жіночою статтю. Нами проведений ретроспективний аналіз історій хвороби 100 жінок, яким була проведена лапароскопічна холецистектомія. Жінки старше 50 років, які підлягали холецистектомії, характеризувалися більшою активністю системного запалення (за рівнями загального фібриногену, моноцитів крові та ШОЕ), погіршенням функції печінки (цитоліз та пігментоутворення) та вищим кардіоваскулярним ризиком (артеріальна гіпертензія, ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка, здовження електричної систоли), більшою тривалістю стаціонарного лікування.
Посилання
Bratus' VV, Taleva TV, Shumakov VA. Ozhirenie, insulinorezistentnost', metabolicheskiy sindrom: fundamental'nye i klinicheskie aspekty [Obesity, insulin resistance, metabolic syndrome: fundamental and clinical aspects]. Kyiv: Chetverta khvylia; 2009. 413 p. (in Russian).
Koroliuk OIa. Faktory ryzyku rozvytku hostrykh sertsevo-sudynnykh uskladnen' u khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia z porushenniamy obminu hliukozy [Risk factors for the development of acute cardiovascular complications in patients with coronary heart disease with glucose metabolism disorders]. Ukr. kardiol. zh. 2013;4:135-36. (in Ukrainian).
Lysenko HI, Rodonezhs'ka IuV. Kholesteroz zhovchnoho mikhura [Cholesterol of the gallbladder]. Liky Ukrainy. 2007;107:51-4. (in Ukrainian).
Plappert T, Satton MGStDzh. Ekhokardiografiya [Echocardiography]. Moskow: Geotar-Media; 2010. 240 p. (in Russian).
Radchenko LM. Kholetsystektomiia v khvorykh z arterial'noiu hipertenziieiu ta bez nei [Cholecystectomy in patients with arterial hypertension and without it]. Med. hidrol. ta reabilitatsiia. 2011;9(2):59-67. (in Ukrainian).
Bello N, Mosca L. Epidemiology of coronary heart disease in women. Prog. Cardiovasc. Dis. 2004;46:287-95.
Kanel R, Carney RM, Zhao S. Heart rate variability and biomarkers of systemic inflammation in patients with stable coronary heart disease: findings from the Heart and Soul Study. Clin. Res. Cardiol. 2011;100:241-47.
Sinning JM, Bickel C, Messow CM. Impact of C-reactive protein and fibrinogen on cardiovascular prognosis in patients with stable angina pectoris: the AtheroGene study. Eur. Heart J. 2006;27:2962-68.
Novacek G. Gender and gallstone disease. Wien. Med. Wochenschr. 2006;156(19-20):527-33.
Plasma fibrinogen level and the risk of major cardiovascular diseases and nonvascular mortality: an individual participant meta-analysis. Fibrinogen Studies Collaboration. JAMA. 2005. 1799-809.
Yue W, Schneider A, Ruckerl R. Relationship between electrocardiographic and biochemical variables in coronary artery disease. Int. J. Cardiol. 2007;10:185-91.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 L. M. Strilchuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
