Діагностична цінність показників неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів для верифікації ремісії бронхіальної астми у підлітків
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.3.75.2015.179Ключові слова:
бронхіальна астма, підлітки, лабільність бронхів, гіперсприйнятливість, гіперреактивністьАнотація
У статті представлені результати аналізу показників неспецифічної гіперреактивності бронхів у 63 хворих на бронхіальну астму підлітків у періоді ремісії. Установлено, що відсутність гіперчутливості бронхів до інгаляцій гістаміну в концентрації менше 2,0 мг/мл, з високою специфічністю (89,7 %) і посттестовою вірогідністю (29,8 %) свідчить про наявність у підлітків повної клінічно-інструментальної ремісії з вірогідним співвідношенням шансів даної події, що дорівнює 6,0.
Посилання
Besh L.V., Mushak I.Z. Weather and features age transformation of asthma in children. Ukrains'kyi pul'monolohichnyi zhurnal. 2007; 4: 56-59 (in Ukrainian).
Moskalenko V.F. Biostatystyka. Kyiv: Knyha plius; 2009 (in Ukrainian).
Korostovtsev D.S., Makarova I.V. Mortality in children with bronchial asthma. Allergologiya. 1999; 1: 19-25 (in Russian).
Parsons J.P., Hallstrand T.S., Mastronarde J.G. An Official American Thoracic Society Clinical Practice Guideline: Exercise-induced Bronchoconstriction. Am. J. of respiratory and critical care medicine. 2013; 187 (9): 1016-1027.
Anderson S.D., Freed R., Wyndham J. The use of bronchial provocation tests for identifying asthma. Respiratory Medicine. 2002; 3: 77-85.
Dryden D.M., Spooner C.H., Stickland M.K. Exercise-induced bronchoconstriction and asthma. Rep. Technol. Assess. (Full Rep). 2010; 189: 1-154.
Juniper E.F., Cockcroft D.W., Hargreave F.E. Histamine and Methacholine inhalation tests. Lund: Sweden; 1994.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 O. O. Shahova, I. B. Sichkar
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
