МАРКЕРИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГЕПАТОЦИТІВ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ, ОЖИРІННЯ ТА МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ

Автор(и)

  • Ю.М. Яринич
  • В.І. Маценко
  • Л.П. Сидорчук
  • О.І. Боднарашек

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.1.77.2016.42

Анотація

Досліджено стан окремих клінічнобіохімічних показників, а також індексів неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у 96 хворих на есенційну артеріальну гіпертензію ІІ стадії (ЕАГ) та абдомінальне ожиріння (АО) із наявним метаболічним синдромом (МС).

Перебіг НАЖХП у хворих на ЕАГ супроводжується дисліпідемічними змінами, що не залежали від ступенів ожиріння. За стеатогепатиту переважно трапляється мезенхімально-запальний синдром зі зниженням дезінтоксикаційної та білковосинтетичної функцій гепатоцитів, ознаки цитолізу (частіше за ожиріння І ступеня); за гепатозу – холестатичний та цитолітичний синдроми (переважно за ожиріння ІІ і ІІІ ступенів).

Буковинський медичний вісник

##submission.downloads##

Номер

Том 20 № 1 (77) (2016)

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Ю.М. Яринич, В.І. Маценко, Л.П. Сидорчук, О.І. Боднарашек

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).