ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ ХВОРИХ ІЗ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНИМ УРАЖЕННЯМ ЕКСТРАКРАНІАЛЬНИХ АРТЕРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.2.78.2016.71Анотація
У роботі представлені результати лікування хворих із атеросклеротичним ураженням сонних артерій. Проведений аналіз етапності виявлення екстракраніальних захворювань та профільність лікарів, які направляли пацієнтів із вказаною патологією на консультацію до судинного хірурга. Запропонований принцип диспансеризації пацієнтів із захворюванням сонних артерій. Виявлено, що рівень післяопераційних ускладнень при каротидній ендартеректомії становив 5,3 % в осіб із симптоматичним стенозом внутрішньої сонної артерії (ВСА) та 3,1 % у пацієнтів із асимптоматичним стенозом ВСА. Більшість пацієнтів (62,4 %) для каротидної ендартеректомії направлені неврологом. У віддаленому післяопераційному періоді пацієнти перебували на диспансерному спостереженні в неврологів та сімейних лікарів. Огляд судинного хірурга рекомендований кожні шість місяців із метою виявлення, за допомогою УЗД, післяопераційних стенозів.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 І.І. Кополовець
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).