КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНОГО ЛЕГЕНЕВОГО СЕРЦЯ ПРИ ПОЄДНАННІ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.2.78.2016.96Анотація
У статті досліджено клінікопатогенетичні особливості формування і перебігу хронічного легеневого серця (ХЛС) та взаємозв’язки між клінічними, гемодинамічними та нейрогуморальними чинниками розвитку коморбідної патології при хронічних обструктивних захворюваннях легень (ХОЗЛ) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ). Об’єктом дослідження були 484 хворих на ХОЗЛ. Серед них, 350 хворих на ХЛС унаслідок ХОЗЛ ІІІ – ІV стадії поза загостренням у поєднанні з есенційною АГ II стадії і 1 – 3 – го ступеня, у тому числі 55 хворих (43 чоловіки, 12 жінок) із компенсованим ХЛС, віком (43,7±3,4) років і 295 хворих (212 чоловіків та 83 жінки) із декомпенсованим ХЛС та ХСН І – ІІ Б стадій, віком (63,2±8,9)
років. Встановлено, що до головних патогенетичних механізмів формування серцевої недостатності при поєднанні ХЛС з АГ слід віднести нейрогуморальну та системну імунозапальну активацію з розвитком ендотеліальної дисфункції і неоангіогенезу, індукцією патологічного апоптозу, підвищенням внутрішньогрудного тиску та екстраторакальним депонуванням крові, які призводять до легеневої і системної гіпертензії, метаболічного й гемодинамічного ремоделювання та дисфункції серця.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 В.Н. Середюк
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).