Ризик персистувального перебігу фенотипу ранньої бронхіальної астми у дітей (результати проспективного когортного спостереження)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.3.79.2016.122Ключові слова:
діти, бронхообструктивний синдромАнотація
Для оптимізації діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей на підставі аналізу даних проспективного спостереження встановлені особливості перебігу окремих фенотипів захворювання. Обстежено 312 дітей, в яких після стаціонарного лікування бронхообструктивний синдром мав персистувальний характер (І група, середня тривалість катамнестичного спостереження сягала 12,5±0,36 року) і 388 пацієнтів, у яких після стаціонарного лікування повторних нападів БА не траплялося (ІІ група, середня тривалість катамнестичного спостереження склала 15,1±0,2 року). У процесі спостереження за дітьми з персистуванням бронхообструктивного синдрому лише у 13,1±2,3 % випадків відзначене значне погіршення перебігу захворювання, у 38,5±3,3 % хворих спостерігалося виразне покращення, а в 48,4±3,4 % пацієнтів захворювання характеризувалося постійною тяжкістю. Варто відзначити, що в 7,4±1,5 % осіб визначалося відновлення рецидивування бронхообструктивного синдрому після його припинення та відсутності впродовж, у середньому, 1-7 років. Щодо формування фенотипу персистувальної астми, то найбільш чутливими є наступні клінічно-анамнестичні маркери: частота бронхообструктивного синдрому більше чотирьох епізодів на рік (чутливість тесту 71 %), а найбільш специфічними – обтяженість алергологічного анамнезу за обома родоводами, сезонність нападів астми та супутній алергічний риніт (специфічність 99 %).
Посилання
Podol'naya MA, Kobrinskiy BA. Metodologiya epidemiologicheskikh issledovaniy. Pokazateli i metodika rascheta epidemiologicheskikh kharakteristik riska [Methodology of epidemiological studies. Indicators and methods for calculating the epidemiological characteristics of risk]. Ross. vestn. perinatol. i pediatrii. 2000;6:52-4. (in Russian).
Sokolova LV. Diagnosticheskie oshibki pri bronkhial'noy astme u detey [Diagnostic errors in bronchial asthma in children]. Pul'monologiya. 2002;1:72-7. (in Russian).
Shakhova OO. Diahnostychna tsinnist' pokaznykiv nespetsyfichnoi reaktyvnosti bronkhiv pry bronkhial'nii astmi u pidlitkiv [Diagnostic value of indicators of non-specific bronchial reactivity in bronchial asthma in adolescents] [avtoreferat]. Chernivtsi; 2012. 26 p. (in Ukrainian).
Henderson J, Granell R, Heron J. Associations of wheezing phenotypes in the first 6 years of life with atopy, lung function and airway responsiveness in mid-childhood. Thorax. 2008;63:974-80.
Reddel HK, Sawyer SM, Everett PW. Asthma control in Australia: a cross-sectional web-based survey in a nationally representative population. Med. J. Aust. 2015;202:492-97.
Bosnic-Anticevich SZ. Asthma management in primary care: caring, sharing and working together. Eur Respir. J. 2016;47:1043-046.
Global Initiative for Asthma. Global Strategy for asthma management and prevention. www.ginasthma.org / Date last accessed: January 15, 2016.
Grupp-Phelan J, Lozano P, Fishman P. Health care utilization and cost in children with asthma and selected comorbidities. Journal of Asthma. 2001;38(4):363-73.
Morgan WJ, Crain EF, Gruchalla RS. Results of a home-based environmental intervention among urban children with asthma. New England Journal of Medicine. 2004;351(11):1068-080.
Phelan PD, Robertson CF, Olinsky A. The Melbourne asthma study: 1964-1999. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2002;109(2):189-94.
Spycher BD, Silverman M, Kuehni CE. Phenotypes of childhood asthma: are they real? Clinical & Experimental Allergy. 2010;40(8):1130-141.
Chapman KR, Boulet LR, Rea RM. Suboptimal asthma control: prevalence, detection and consequences in general practice. Eur Respir J. 2008;31:320-25.
Hong S, Son DK, Lim WR. The prevalence of atopic dermatitis, asthma, and allergic rhinitis and the comorbidity of allergic diseases in children. Environmental health and toxicology. 2012;27:8.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Л.О. Безруков, О.К. Колоскова, Т.Л. Безрукова, Н.О. Шевченко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).