ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА У ДІТЕЙ ІЗ ХРОНІЧНИМ ТОНЗИЛІТОМ І ГІПЕРТРОФІЄЮ МИГДАЛИКІВ ГЛОТКИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.3.79.2016.142Анотація
Визначена ефективність часткового видалення піднебінних мигдаликів при лікуванні хронічного тонзиліту в дітей. Оцінені результати лікування 73 дітей, хворих на хронічний тонзиліт і гіпертрофію мигдаликів глотки. З них у 27 випадках виконали аденотонзилотомію, у 24 – аденотонзилектомію, у 22 – аденотомію. Не доведено переваг аденотонзилектомії перед аденотонзилотомією. Не виявлено різниці між частотою гострих бактеріальних фарингітів (більше двох епізодів за рік у 29,6 % і 25 %), частотою ідентифікації
-гемолітичного стрептокока в ротоглотці (11,1 % і 12,5 %), показників ревмопроб після аденотонзилотомії та аденотонзилектомії відповідно. Водночас за результатами визначення інтенсивності болю, тривалості терапії анальгетиками, терміну відновлення фізичної активності тонзилотомія суттєво легше переносилася пацієнтами.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 С.А. Левицька, О.М. Понич, К.І. Яковець, О.М. Солдат, О.І. Максимюк, О.Л. Геруш
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
