БІОЛОГІЧНИЙ ВІК ТА ТЕМПИ СТАРІННЯ СТУДЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.3.79.2016.144Анотація
Вивчалися біологічний вік, темпи старіння і стан здоров’я студентів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за допомогою методу В.П. Войтенка. Розбіжності між календарним і біологічним віком дали змогу оцінити інтенсивність старіння і функціональні можливості досліджуваних осіб. У результаті обчислень з’ясовано, що в переважної більшості обстежуваних, які ігнорували здоровий спосіб життя і мали низький рівень рухової активності, показник фактичного біологічного віку перевищував значення належного біологічного віку, для них були характерні прискорені темпи старіння і поганий стан здоров’я. Розроблені відповідні рекомендації щодо скорочення невідповідності між належним, фактичним та календарним біологічним віком у студентів, які включали в себе відмову від шкідливих звичок, підвищення рухової активності, заняття оздоровчим бігом та плаванням.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 З.Р. Леонт’єва, Р.Я. Дутка
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).