ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ПОРОГУ СМАКОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ ДО КУХОННОЇ СОЛІ У ПАЦІЄНТІВ З ПОЄДНАНИМ ПЕРЕБІГОМ НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ ТА ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.3.79.2016.146Анотація
У статті представлені результати, які свідчать про вплив надмірного вживання кухонної солі нарозвиток ожиріння та погіршення антропометричних показників. Досліджено антропометричні показники 115 пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки в поєднанні з гіпертонічною хворобою II стадії з різною смаковою чутливістю до хлориду натрію. Виявлено, що в пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки в поєднанні з гіпертонічною хворобою II стадії з високим показником смакової чутливості до кухонної солі відмічається достовірне підвищення антропометричних показників. Також відзначено збільшений сольовий апетит та споживання кухонної солі в пацієнтів із високим порогом смакової чутливості до кухонної солі.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Г.Ю. Машура, Т.М. Ганич, М.І. Фатула, О.А. Рішко, Б.В. Безушко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).