ОЦІНКА СТАНУ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГІТНИХ ІЗ ГЕНІТАЛЬНИМ ГЕРПЕСОМ ТА ВІРУСОМ ЦИТОМЕГАЛІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.3.79.2016.155Анотація
Функціональний стан фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із генітальним герпесом та вірусом цитомегалії супроводжується розвитком плацентарної дисфункції, яка формується на 18-20-му тижні та клінічно проявляється в другому та третьому триместрі вагітності. Клінічно це проявляється тахікардією у внутрішньоутробного плода (з 12,0 % до 29,4 %); зміною дихальної (з 16,0 % до 26,4 %), рухової активності (з 12,0 % до 36,3 %) та тонусу плода (з 4,0 % до 8,8 %); передчасним старінням плаценти (з 20,0 % до 47,1 %), зміною кількості навколоплідних вод (маловоддя з 8,0 % до 23,5 % та багатоводдя з 10,0 % до 35,3 %) на тлі виражених гемодинамічних порушень у ФПК (порушення кровообігу в артерії пуповини та маткових артеріях); зміною рівня гормонів ФПК – зниження вмісту естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену, на тлі збільшення рівня кортизолу.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Ю.М. Садигов
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).