РОЛЬ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ У ПАТОГЕНЕЗІ РЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Автор(и)

  • L.V. Dubyk
  • O.M. Yuzko

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.2.82.2.2017.76

Ключові слова:

невиношування вагітності, ендотеліальна дисфункція

Анотація

У статті наведені дані літератури щодо сучасних поглядів на проблему невиношування вагітності та роль ендотеліальної дисфункції у патогенезі ранніх репродуктивних втрат.

Посилання

Makacarija AD, Bicadze VO, Bajmurodova SM i dr. Antifosfolipidnyj sindrom – immunnaja trombofilija v akusherstve i ginekologii. M: TriadaH; 2007. 456 s.

Antonova ISh. Diagnosticheskoe i prognosticheskoe znachenie morfofunkcional'nyh pokazatelej kletochnogo zvena gemostaza pri gestoze: avtoref. disc. Stavropol'; 2005. 25 s.

Vinogradskaja JuB. Komp'juternaja morfometrija kletok krovi pri fiziologicheskom i patologicheskom techenii beremennosti v rannie sroki: avtoref. diss. M.; 2005. 22 s.

Vovk ІB. Kondratjuk VK, Trohimovich OV, Kovalenko AІ. Zagroza pererivannja vagіtnostі v rannі termіni: suchasnі pogljadi na etіologіju, patogenez, dіagnostiku ta lіkuvannja (ogljad lіteraturi). Zdorov'e zhenshhiny. 2012;5:50-56.

Lobodina IM, Uvarova EV,. Veselova NM ta іn. Diagnosticheskoe primenenie komp'juternoj morfometrii trombocitov pri matochnyh krovotechenijah u podrostkov. Probl reprodukcii. 2014;3:52-57.

Demidova EM, Radzinskij VE, Voloshhuk HH i dr. Znachenie lokal'nyh kletochnyh vzaimodejstvij v jendometrii v processe vynashivanija beremennosti. Vopr ginekol akush i perinatol. 2006;5(1):67-74.

Kiseleva EJu. Sistema monitorirovanija sostojanija materi i ploda: avtoref. diss. Tomsk; 2009. 20 s.

Vasilenko IA, Tychinskij VP, Valov AL i dr. Kletochnaja diagnostika vozmozhnosti vital'noj komp'juternoj mikroskopii. Vest. Poslediplom med obrazovanija. 2009;3-4:64-68.

Lifenko RA. Morfofunkcional'nye osobennosti trombocitov i jeritrocitov v strukture gestacionnoj adaptacii sistemy gemostaza: avtoref. diss. M; 2010. 25 s.

Olusola AD. Jendotelial'naja disfunkcija v geneze rannih reproduktivnih poter': avtoref. diss. M; 2012. 22 s.

Pro zatverdzhennja Derzhavnoї programi "Reproduktivne zdorov’ja nacії" na perіod do 2015. Available from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1849-2006%D0%BF

Kulakov VI, Serov VN,. Sidel'nikova VM i dr. Profilaktika i terapija autoimmunnyh narushenij u zhenshhin s privychnym nevynashivaniem beremennosti. Klin jefferentol. 2009;1:14-17.

Repina MA, Sumskaja GF, Lapina EN, editors Ajlamazjana Je K. Nasledstvennye narushenija sistemy gemostaza i beremennost': Metodicheskie rekomendacii. Izd.-vo N-L; 2008. 40 s.

Trohimovich OV. Rannі vtrati vagіtnostі: patogenetichnі aspekti, dіagnostichnі і lіkuval'nі zahodi: avtoref. dis. Kiїv;2015. 39 s.

Chotchaeva CM, Modina MA,. Lifenko RA, editors Vasilenko IA. Primenenie sovremennyh metodov komp'juternoj citometrii v kompleksnoj diagnostike patologicheskoj beremennosti. Sb. „Citometrija v medicine i biologii: fundamental'nye i prikladnye aspekty”. M: RIALTEKS;2008. 71-73.

Shitikova AS, editors Papajan LP, Golovinoj OG. Trombocitopatii, vrozhdennye i priobretennye. SPb: IIC VMA;2008. 320 s.

Shmakov RG. Fiziologija i patologija sistemy gemostaza vo vremja beremennosti: mater. konf. Prioritetnye napravlenija sovremennoj laboratornoj mediciny: ot innovacij k klinicheskoj praktike; 2010; Krasnodar; 2010. p. 149-151.

Kido J, Hayashi N, Kataoka M, Nagata T. Calprotectin expression in human monocytes: induction bypor phyromonasg in givalis lipopolysaccharide, tumor necrosis factor-alpha, and interleukin- l-beta. J Periodontol. 2015;7693):437-442.

Rahnama F, Shafiei F, Gluckman PD et al. Epigenetic regulación of human tropho blastic cell migration and invasion. Endocrinology. 2016;147(11):5275-5283.

Jagroop IA,. Kakafika AI, Mikhailidis DP. Plate let sand vascular risk: anoption for treatment. Curr Pharm.Des. 2012;13(16):1669-1683.

Kwak-Kim JY, Gilman-Sachs A, Kim CE. T helper 1 and 2 immune responses in relationship to pregnancy, nonpregnancy, recurrent spontaneous abortions and infertility of repeated implantation failures. Chem Immunol Allergy. 2015;88:64-79.

Porter TF, Scott JR. Evidence-based care of recurrent miscarriage. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2015;19(1):85-101.

Sharony R, Amiel A, Einy R. et al. Prenatal diagnosis of pericentrici nversion in homologues of chromosome 9: adecision dilemma. Am J Perinatol. 2016;24(2):137-140.

Puscheck EE, loss RS. The impact of male factor on recurrent pregnancy. Jeyendran. Curr Opin Obstet Gynecol. 2007;19(3):222-228.

Quenby S,. Farquharson R.G, Dawood F et al. Recurrent miscarriage and long-term thrombosis risk: acase-control study. Hum Reprod. 2015;20(6):1729-1732.

PujolMoix N, Kelley MJ, Hernández A et al. Ultra structural analysis of granulo cyte in clusion singenetically confirmed MYH9-related disorders. Haematologica . 2014;89(3):330-337.

Yang CJ, Stone P, Stewart AW. The epidemiology of recurrent miscarriage: a descriptive study of 1214 prepregnant women with recurrent miscarriage. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2016;46(4):316-322.

##submission.downloads##

Номер

Том 21 № 2 (82) p.2 (2017)

Розділ

НАУКОВІ ОГЛЯДИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 L.V. Dubyk, O.M. Yuzko

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).