Використання спектрофотометричного методу дослідження спинномозкової рідини для судово-медичного визначення давності настання смерті
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.4.84.2017.121Ключові слова:
давність настання смерті, спектрофотометрія, цереброспінальна рідинаАнотація
Визначення давності настання смерті є важливим і до кінця не вирішеним проблемним питанням судово-медичної практики. Використання аналізу спинномозкової рідини, як стабільного і відокремленого від дії зовнішніх чинників середовища, може сприяти у вирішенні даної проблеми.
Мета роботи — дослідити взаємозв’язки часової зміни спектральної густини зразків спинномозкової рідини та давності настання смерті.
Матеріал і методи. Досліджувалася спектральна залежність
часових постмортальних змін оптичної густини зразків спинномозкової рідини в ультрафіолетовому діапазоні спектра електромагнітного випромінювання в діапазоні довжин хвиль від 280 до 380 нм. Вибір спектрального діапазону довжин хвиль від 280 до 380 нм забезпечує роздільну можливість дослідження зміни концентрації білкових сполук під дією біохімічних змін спинномозкової рідини померлих на протязі різних інтервалів після настання смерті.
Результати. Виявлено, що зміна оптичної густини білкової
фракції спинномозкової рідини в діапазоні довжин хвиль від 280 до 310 нм взаємопов’язана із давністю настання смерті.
Висновок. Даний метод придатний для діагностики часу, що
минув після настання смерті, з точністю 2 години.
Посилання
Hurov OM, Kondratenko VL, Burchyns'kyi VH, Hladkykh DB. Suchasnyi alhorytm sudovo-medychnoi diahnostyky davnosti nastannia smerti u rannii postmortal'nyi period [Modern algorithm for forensic medical diagnostics of prescription of the onset of death in the early post-mortem period]. Kyiv; 2017. 34 p. (in Ukrainian).
Botezatu G, Teterchev V, Unguryan S. Diagnostika davnosti smerti v sudebnoy meditsine [Diagnosis of prescription of death in forensic medicine]. Kishinev: Shtiintsa; 1987. 136 p. (in Russian).
Bachyns'kyi V, Mishalov V, Vanchuliak O, Harazdiuk M, Andriichuk A, Sarkisova Yu. Suchasni diahnostychni mozhlyvosti sudovoi medytsyny u vyrishenni pytannia vstanovlennia davnosti nastannia smerti [Modern diagnostic possibilities of forensic medicine in solving the issue of establishing the prescription of death]. Klinichna ta eksperymental'na patolohiia. 2015;14(2):12-5. (in Ukrainian).
Henssge C, Madea B. Estimation of the time since death. Forensic Science International. 2007;165(2-3):182-4.
Henssge C, Madea B. Estimation of the time since death in the early post-mortem period. Forensic Science International. 2004;144(2):167-75.
Moghtaderi A, Alavi-Naini R, Sanatinia S. Lumbar puncture: techniques, complications and CSF analyses. Emergency Medicine-An International Perspective: InTech; 2012.
Mardanly SG, Pervushin YuV, Ivanova VN. Spinnomozgovaya zhidkost', laboratornye metody issledovaniya i ikh kliniko-diagnosticheskoe znachenie. Elektrogorsk: ZAO «EKOlab»; 2011. 72 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 M. S. Garazdiuk, V. T. Bachynskyi, O. I. Garazdiuk, O. H. Ushenko
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
