Роль фетального фібронектину в прогнозуванні передчасних пологів у вагітних групи ризику
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.4.84.2017.124Ключові слова:
передчасні пологи, фетальний фібронектинАнотація
Мета дослідження — підвищення ефективності прогнозування
передчасних пологів у вагітних групи ризику шляхом оптимізації діагностичних заходів.
Матеріал і методи. Дослідження проводили у вагітних з удаваними переймами в терміні до 37 тижнів, які перебували на стаціонарному лікуванні. Проведено комплексне оцінювання факторів ризику розвитку передчасних пологів. Основну групу становили 40 вагітних із удаваними переймами, яким було визначено рівень фетального фібронектину в сироватці крові та в цервікальному слизу. До контрольної групи увійшли 20 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності.
Результати. Як встановило наше дослідження, у вагітних із
загрозою передчасних пологів, в яких виявлено фактори підвищеного ризику передчасних пологів, має місце достовірне ефективне визначення фетального фібронектину в сироватці крові в терміні гестації 28-30 тижнів+6 днів, а достовірне ефективне визначення фетального фібронектину в цервікальному слизу — у 22-27 тижнів+6 днів. Проте ефективність його діагностики з метою прогнозування передчасних пологів не обґрунтоване після 34 тижнів ні в сироватці, ні в цервікальному слизу, тому що ефективність його дорівнює нулю.
Висновок. Прогнозування передчасних пологів у групи ризику з визначенням фетального фібронектину можливо в цервікальному слизу в терміні гестації 22-27 тижнів+6 днів та в сироватці крові в терміні гестації 28-30 тижнів+6 днів. Достовірне ефективне визначення фетального фібронектину є обґрунтуванням до госпіталізації в стаціонар і показом до призначення терапії з метою запобігання розвитку передчасних пологів.
Посилання
Makarov OV, Bakhareva IV, Kuznetsov PA. Sovremennye podkhody k prognozirovaniyu prezhdevremennykh rodov [Modern approaches to predicting preterm labor]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa. 2007;6:10-5. (in Russian).
Lukaev AA, Pastarnak AYu, Bolibok NV, Orazmuradov AA. Rodorazreshenie zhenshchin s prezhdevremennymi rodami [Delivery of women with preterm labor]. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2014;2:10-5. (in Russian).
Radzinskiy VE, Zapertova EYu. Progesteronobuslovlennye izmeneniya protivospalitel'nykh tsitokinov pri privychnom nevinashivanii beremennosti [Progesterone-induced changes in anti-inflammatory cytokines with habitual miscarriages of pregnancy]. Russkiy meditsinskiy zhurnal. 2004;13:702-64. (in Russian).
Areia A, Fonseca Е, Moura Р. Progesterone use after successful treatment of threatened preterm delivery. J Obstet Gynaecol. 2013;33:678-81.
Goldenberg RL, Culhane JF, Lams JD, Romero R. Epidemiology and causes of preterm birth. The Lancet. Preterm birth. 2008;371(9606):75-84.
Lams JD, Romero R, Culhane JF, Goldenberg RL. Primary, secondary and tertiary interventions to reduce the morbidity and montality of preterm birth. The Lancet. Preterm birth. 2008;371(9607):164-75.
Arikan I, Barut А, Harma М, Harma ІМ. Effect of progesterone as a tocolytic and in maintenance therapy during preterm labor. Gynaecol Obstet Invest. 2011;72:269-73.
Leitich H, Kaider А. Fetal fibronectin — How useful is it in the prediction of preternbirts? BJOG. 2003;110(20):66-70.
Berghella V, Hayes Е, Visintine J. Fetal fibronectin testing for reducing the risk of preternbirts. Cochrane Database Syst. Rev. 2008;4:CD006843.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 K. V. Dyak, O. M. Yuzko, S. G. Pryimak
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
