Дослідження еритроцитів при хронічному гнійному риносинуситі у стадії загострення методом флуоресцентних зондів
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.1.85.2018.12Ключові слова:
еритроцити, біомембрана, гнійний риносинусит, флуоресцентний зондАнотація
Мета дослідження – оцінка стану ліпідного бішару мембран еритроцитів при загостренні хронічного гнійного риносинуситу.
Матеріал і методи. Флуоресцентні зонди О1О, О6О і РН7 - орто-гідроксипохідні оксазолу, молекули яких нековалентно зв'язуються з мембранами клітин і реагують на зміни мікрооточення, використовували при проведенні експерименту. Проведено вимірювання флуоресценції зондів у суспензіях еритроцитів пацієнтів з гнійним риносинуситом у стадії загострення та здорових людей з викривленою носовою перегородкою, які сформували контрольну групу.
Результати. Розвиток патологічного процесу, що досліджується, не супроводжується змінами в ділянці локалізації зондів О1О і О6О. Разом з тим, при загостренні хронічного гнійного риносинуситу спостерігається зменшення кількості молекул найбільш гідрофобного зонда РН7, які зв'язалися з мембраною еритроцита за 1 годину інкубації, що свідчить про зменшення швидкості зв'язування цього зонда з мембраною.
Висновки. У пацієнтів із гнійним риносинуситом у стадії загострення не відбувається змін у ділянках гліцеринових залишків фосфоліпідів, карбонільних груп фосфоліпідів і жирнокислотних ланцюжків фосфоліпідів мембран еритроцитів. Результати, отримані в разі застосування найбільш гідрофобного зонда, дозволяють зробити припущення, що внаслідок розвитку запального процесу відбувається збільшення гідратації найбільш полярної ділянки мембрани еритроцита: ділянці полярних головок фосфоліпідів.
Посилання
Hastan D, Fokkens WJ, Bachert C, Newson RB, Bislimovska J, Bockelbrink A, et al. Chronic rhinosinusitis in European underestimated disease. A GA2LEN study. Allergy. 2011;66(9):1216-23.
Asher BF, Guilford FT. Oxidative Stress and Low Glutathione in Common Ear, Nose, and Throat Conditions: A Systematic Review. Altern Ther Health Med. 2016;22(5):44-50.
Yu Z, Wang Y, Zhang J, Li L, Wu X, Ma R, et al. Expression of heme oxygenase‑1 in eosinophilic and non-eosinophilic chronic rhinosinusitis with nasal polyps: modulation by cytokines. Int Forum Allergy Rhinol. 2015;5(8):734-40. doi: 10.1002/alr.21530.
Frieri M, Kumar K, Boutin A. Review: Immunology of sinusitis, trauma, asthma, and sepsis. Allergy & Rhinology. 2015;6(3):e205-e214. doi:10.2500/ar.2015.6.0140.
Onischenko AI, Nakonechna OA, Tkachenko AS, Kalashnik YuM. The content of MCP‑1 and MMP‑9 in blood serum of patients with chronic polypoid rhinosinusitis. The Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University. Series “Medicine”. 2017;33:23-6.
Onishchenko AI, Nakonechnaya OA, Tkachenko AS. Izmeneniya soderzhaniya melatonina i IL-12 v syvorotke krovi bol'nykh khronicheskim polipoznym rinosinsitom [Changes in the content of melatonin and IL-12 inthe serum of patients with chronic polyposis rhinositis]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2017;2:75-7. DOI:10.24061/2413-0737/ XXI.2.82.2.2017.63. (in Russian).
Otto BA, Wenzel SE. The role of cytokines in chronic rhinosinusitis with nasal polyps. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2008;16(3):270-4. doi: 10.1097/MOO.0b013e3282fb2885.
Denburg JA, Keith PK. Systemic aspects of chronic rhinosinusitis. Immunol Allergy Clin N Am. 2004;24:87-102.
Posokhov EA. Orto-gidroksi proizvodnye 2,5-difenil 1,3-oksazola i 2,5-difenil 1,3,4-oksadiazola v kachestve fluorestsentnykh zondov dlya toksikologicheskikh issledovaniy membran kletok obonyatel'nogo analizatora krys [Ortho-hydroxy derivatives of 2,5-diphenyl 1,3-oxazole and 2,5-diphenyl 1,3,4-oxadiazole as fluorescent probes for toxicological studies of the membranes of cells of the olfactory analyzer of rats]. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu. Seriia «khimiia». 2011;20:92-9. (in Russian).
Posokhov EA, Boyko TP, Bevzyuk DA. Orto-gidroksi proizvodnye 2,5-difenil 1,3-oksazola i 2,5-difenil 1,3,4-oksadiazola v kachestve fluorestsentnykh zondov dlya toksikologicheskikh issledovaniy model'nykh biomembran [Ortho-hydroxy derivatives of 2,5-diphenyl 1,3-oxazole and 2,5-diphenyl 1,3,4-oxadiazole as fluorescent probes for toxicological studies of model biomembranes]. Vestnik Khar'kovskogo natsional'nogo universiteta. Serіya «khimiya». 2001;7:192-94. (in Russian).
Posokhov EA, Abmanova NA, Boyko TP, Doroshenko AO. Orto-gidroksi proizvodnye 2,5-difenil 1,3- oksazola i 2,5-difenil 1,3,4-oksadiazola v kachestve fluorestsentnykh zondov dlya mediko-biologicheskikh issledovaniy [Ortho-hydroxy derivatives of 2,5-diphenyl 1,3-oxazole and 2,5-diphenyl 1,3,4-oxadiazole as fluorescent probes for biomedical research]. Visnyk Kharkivs'koho Universytetu. 1999;454:188-90. (in Russian).
Posokhov YeO, Tkachenko AS, Korniyenko Ye M. Influence of carrageenan (E407) on the membrane of enterocytes investigated by fluorescent probes. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2013;1,1:229-33.
Doroshenko AO, Posokhov EA, Shershukov BM, Mitina VG, Ponomarev OA. Reaktsiya fotoperenosa protona v vozbuzhdennom sostoyanii v ryadu orto-oksi-proizvodnykh 2,5-diariloksazola [The reaction of phototransfer of a proton in the excited state in the series of ortho-hydroxy derivatives of 2,5-diaryloxazole]. Khimiya vysokikh energiy. 1997;31(6):428-35. (in Russian).
Doroshenko AO, Posokhov EA. Reaktsiya fotoperenosa protona v ryadu orto-gidroksi-proizvodnykh 2,5-diaril 1,3-oksazola i 2,5-diaril 1,3,4-oksadiazola v polistirol'nykh plenkakh [The phototransfer of the proton in the series of ortho-hydroxy derivatives of 2,5-diaryl 1,3-oxazole and 2,5-diaryl 1,3,4-oxadiazole in polystyrene films]. Teor. i eksper. khimiya. 1999;35(6):357-61. (in Russian).
Doroshenko AO, Posokhov EA, Verezubova AA, Ptyagina LM. Excited state intramolecular proton transfer reaction and luminescent properties of the ortho-hydroxy derivatives of 2,5-diphenyl‑1,3,4-oxadiazole. J Phys Org Chem. 2000;13:253-65. doi: 10.1002/1099-1395(200005)13:5<253:: AID-POC238>3.0.CO;2-D.
Doroshenko AO, Posokhov EA, Verezubova AA, Ptyagina LM, Skripkina VT, Shershukov VM. Radiationless deactivation of the excited phototautomer form and molecular structure of ESIPT-compounds. Photochem Photobiol Sci. 2002;1(2):92-9. doi: 10.1039/ B107255M.
Dobretsov GE. Fluorestsentnye zondy v issledovanii kletok, membran i lipoproteinov [Fluorescent probes in the study of cells, membranes and lipoproteins]. Moskow: Nauka; 1989. 277 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 A. I. Onishсhenko, O. A. Nakonechna, A. S. Tkachenko, Yu. M. Kalashnik, Y. M. Korniyenko, S. A. Stetsenko, Y. O. Posokhov, A. O. Doroshenko
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
