DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.1.85.2018.13

Чи впливає показник маси тіла дитини при народженні на персистування бронхіальної астми у періоді шкільного віку?

Ye. P. Ortemenka, N. I. Kalutska, N. M. Kretsu, E. Z. Trekush, N. M. Shevchuk

Анотація


Мета роботи — вивчити клінічно-анамнестичні особливості перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку, які народилися з низькою відносно терміну гестації масою тіла.
Матеріал і методи. Для досягнення мети роботи методом простої випадкової вибірки сформована когорта хворих на персистувальну бронхіальну астму дітей шкільного віку (61 пацієнт), які одержували стаціонарне лікування в Обласній дитячій клінічній лікарні м. Чернівці. Залежно від маси тіла пацієнтів при народженні сформовано дві клінічні групи спостереження. До першої клінічної групи (І) увійшли 35 дітей із низькою при народженні масою тіла (≤ 2500 г), а до другої (ІІ), контрольної групи спостереження, — 26 хворих із масою при народженні > 2500 г. За основними клінічними характеристиками (вік, термін гестації, місце проживання) групи порівняння були зіставленими. Одержані результати дослідження аналізувалися за допомогою параметричних (,, Р”, за критерієм Стьюдента), і непараметричних методів обчислення („Рφ”, методом кутового перетворення Фішера). Дослідження виконані з дотриманням правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини, затверджених Гельсінською декларацією (1964-2013 рр.) та відповідними наказами МОЗ України.
Результати. Аналіз отриманих даних показав, що в групі пацієнтів, які народилися з низькою масою тіла, відзначалося переважання питомої частки дівчаток (60% осіб у І клінічній групі спостереження та 34,6% осіб у ІІ групі порівняння (Р<0,05). При цьому, серед пацієнтів, що народилися з низькою масою тіла, переважали хворі з недостатньою актуальною масою тіла. Так, ІМТ<18,5 кг/м2, що асоціює з дефіцитом маси тіла, реєструвався у кожного другого (50%) пацієнта І клінічної групи та лише у третини (36,6%) представників ІІ групи порівняння (Pφ>0,05). У маловагових при народженні дітей вірогідно частіше (37,1% спостережень) відзначався дебют БА в дошкільному віці (у 3 - 6 років) відносно пацієнтів ІІ групи порівняння (3,8% випадків) (Pφ<0,03). Несприятливий вплив навколишнього середовища на розвиток БА в когорті обстежених дітей можна вважати виразнішим у пацієнтів із низькою масою тіла при народженні. Так, техногенне забруднення навколишнього середовища (мешкання біля автомобільних магістралей, промислових виробництв тощо) в осередку, де проживають хворі діти, виявлено у всіх представників І клінічної групи та лише в 66,6% осіб ІІ групи порівняння (Pφ<0,05). Водночас, тютюнокуріння матері під час вагітності майже вдвічі частіше (36,4% випадків) відзначалося у групі хворих на БА дітей, що народилися з низькою до гестаційного віку масою тіла, відносно ІІ групи порівняння (20%; Pφ>0,05). Відзначено, що у хворих дітей, які народилися з низькою масою тіла, втричі частіше (у 34,3% випадків) спостерігалася обтяженість алергологічного анамнезу за материнським родоводом відносно ІІ групи порівняння (16% спостережень (Рφ<0,05). При аналізі тригерних чинників, що викликали напади БА в обстежених дітей, встановлено, що у народжених із низькою масою тіла, тригерами нападів захворювання вірогідно частіше виступали специфічні провокуючі чинники (інгаляційні та харчові алергени, фармацевтичні препарати), які в І клінічній групі провокували загострення астми в половини пацієнтів (53,3% випадків), а у ІІ групі порівняння — лише у третини дітей (35,7% спостережень) (Рφ>0,05). Висновки. Таким чином, бронхіальна астма у дітей, народжених з малою масою тіла, характеризувалася: переважанням пацієнтів жіночої статі; дебютом захворювання в дошкільному віці (у 3-6 років); дефіцитом маси тіла пацієнтів при актуальному обстеженні, що асоціювало з соціальним статусом даної когорти хворих (31,6% дітей були сиротами або напівсиротами) та тютюнопалінням матері; проживанням пацієнтів у зонах підвищеного техногенного забруднення навколишнього середовища; обтяженістю алергологічного анамнезу за материнським родоводом; переважання тригерної ролі специфічних провокуючих чинників (інгаляційні та харчові алергени, фармацевтичні препарати) у розвитку загострення БА.


Ключові слова


бронхіальна астма; діти; низька маса тіла при народженні; клінічні особливості

Повний текст:

PDF

Посилання


Umanets' TR. Kliniko-anamnestychni osoblyvosti fenotypiv bronkhial'noi astmy u ditei [Clinical and anamnestic features of phenotypes of bronchial asthma in children]. Perynatolohiia ta pediatriia. 2011;2:69-71. (in Ukrainian).

Goncalves EdaS, Mezzacappa-Filho F, Severino SD, Gonc MÂ, Ribeiro O, FA de Lima Marson, et al. Association between clinical variables related to asthma in schoolchildren born with very low birth weight with and without bronchopulmonary dysplasia. Rev. Paul Pediatr. 2016;34(3):271-80.

Bjerg A, Hedman L, Perzanowski M, Lundback B, Ronmark E. A strong synergism of low birth weight and prenatal smoking on asthma in schoolchildren. Pediatrics. 2011;12(4):905-12.

Hatzler L, Hofmaier S, Papadopoulos NG. Allergic airway diseases in childhood — marching from epidemiology to novel concepts of prevention. Pediatric Allergy and Immunology. 2012;23:616-22.

AMM. Sonnenschein-van der Voort, Arends LR, de Jongste JC, Annesi-Maesano I, Arshad SH, Barros H, et al. Preterm birth, infant weight gain, and childhood asthma risk: A meta-analysis of 147,000 European children. J. Allergy Clin. Immunol. 2014;133:1317-29.

Kukhtinova NV, Kondyurina EG, Lentze MJ. Atopic and Nonatopic Asthma in Children: Two Different Diseases? Int. J. Biomedicine. 2012;2(3):214-21.

Midullа F, Scagnolari C, Bonci E, Pierangeli A, Antonelli G, DDe Angelis, et al. Respiratory syncytial virus, human bocavirus and rhinovirus bronchiolitis in infants. Arch Dis Child. 2010;95:35-41.

Lu FL, Hsieh Ch-J, Caffrey JL, Lin M-H, Lin Yu-S, C-C Lin, et al. Body Mass Index May Modify Asthma Prevalence Among Low-Birth-Weight Children. Am. J. Epidemiol. 2012;176(1):32-42.

Jackson DJ, Gangnon RE, Evans MD, Roberg KA, Anderson EL, Pappas TE, et al. Wheezing rhinovirus illnesses in early life predict asthma development in high-risk children. Am. J. Respir. Crit. Care. Med. 2008;178:667-72.

Goldberg S, Israeli E, Schwartz S, Shochat T. Asthma prevalence, family size, and birth order. Chest. 2007;131:1747-52.

Subbarao P, Becker A, Brook JR, Daley D, Mandhane PJ, Miller GE, et al. CHILD Study Investigators. Epidemiology of asthma: risk factors for development. Expert Rev. Clin. Immunol. 2009;5:77-95.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2018 Ye. P. Ortemenka, N. I. Kalutska, N. M. Kretsu, E. Z. Trekush, N. M. Shevchuk

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2018