Ризик формування природжених вад розвитку в новонароджених, матері яких проживають в умовах геохімічного неблагополуччя (аналіз секційного матеріалу за 10 років)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.1.85.2018.3Ключові слова:
природжені вади розвитку, новонароджені діти, важкі метали, забруднення ґрунтуАнотація
Мета роботи – встановлення ризиків виникнення природжених вад у дітей, матері яких проживали у місцях із різною геохімічною характеристикою.
Матеріал і методи. Проведений аналіз 492 протоколів розтинів новонароджених і плодів, які загинули внутрішньоутробно чи після народження впродовж 2004-2014рр. у м. Чернівці залежно від геохімічного неблагополуччя місць проживання вагітних.
Результати. За умови проживання вагітних жінок у зонах із
хронічною експозицією саме важких металів ризик внутрішньоутробної загибелі плодів та дітей у періоді новонародженості зростає у 6,1 раза порівняно до умовно чистих регіонів. Встановлено, що в структурі природжених вад розвитку в померлих дітей, матері яких проживали в місцях геохімічного неблагополуччя, визначався достовірний ризик формування природжених вад серця та множинних вад розвитку.
Висновки. Особливостями розподілу частоти виникнення природжених вад розвитку в екологічно несприятливих зонах проживання є переважання природжених вад серця (ВШ=2,13(95ДI 1,05-4,31), множинних природжених вад серця ВШ=1,8(95ДI 1,1-2,8), особливо у представників чоловічої статі (ВШ=2,7(95ДI 1,04-7,4).
Посилання
Walter J. Crinnion. Maternal Levels of Xenobiotics that Affect Fetal Development and Childhood Health. Alternative Medicine Review. 2009;14(3):212-22.
Perera F, Herbstman J. Prenatal environmental exposures, epigenetics, and disease. Reprod. Toxicol. 2011;31(3):363-73. doi:10.1016/j.reprotox.2010.12.055.
Pishak VP, Ryznychuk MO. Analiz poshyrenosti pryrodzhenykh vad rozvytku u novonarodzhenykh Chernivets'koi oblasti za danymy henetychnoho monitorynhu [Analysis of the prevalence of birth defects in newborns in Chernivtsi oblast according to genetic monitoring data]. Ukraina. Zdorov’ia natsii. 2013;1:28-32. (in Ukrainian).
Kotsur NI. Ekolohichni ryzyky i zdorov’ia liudyny: Suchasni problemy ta shliakhy rozv’iazannia [Environmental risks and human health: Current problems and solutions]. Molodyi vchenyi. 2016;9:91-4. (in Ukrainian).
Joss-Moore LA, Lane RH. The developmental origins of adult disease. Curr. Opin. Pediatr. 2009;21(2):230-34.
Koloskova OK, Bezrukov LO. Ekolohichno determinovana patolohiia dytiachoho viku (klinichni proiavy, metodolohichni pidkhody, adaptatsiia) [Ecologically determined pathology of childhood (clinical manifestations, methodological approaches, adaptation)]. Chernivtsi: Meduniversytet; 2008. 208 p. (in Ukrainian).
Gubler EV, Genkin AA. Primenenie neparametricheskikh kriteriev statistiki v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh [Application of non-parametric statistics criteria in biomedical research]. Leningrad: Meditsina; 1973. 141 p. (in Russian).
Fletcher R, Fletcher S, Vagner E. Klinicheskaya epidemiologiya. Osnovy dokazatel'noy meditsiny [Clinical epidemiology. Basics of Evidence-Based Medicine]. Moskow: Media Sfera; 2004. 352 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 O. V. Vlasova
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
