Вивчення стану молочних залоз при полікістозі яєчників в умовах підвищеного рівня експонування марганцем і нікелем
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.1.85.2018.5Ключові слова:
молочна залоза, марганець, нікель, експонування, полікістоз яєчниківАнотація
Авторами в попередніх дослідженнях виявлено високий рівень експонування марганцем і нікелем у жінок із полікістозом яєчників (ПКЯ).
Мета дослідження — вивчення стану молочних залоз (МЗ) у жінок із ПКЯ та визначення показників естрадіолу, пролактину (ПРЛ) і глобуліну, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ). Оцінка можливих наслідків підвищеного рівня експонування марганцем і нікелем на формування патології МЗ при ПКЯ.
Матеріал і методи. Дослідження проводились у двох групах
жінок. Перша група — контрольна, складалась із здорових жінок репродуктивного віку. Друга група — з жінок із ПКЯ. З дослідження були виключені жінки з патологією щитоподібної залози, цукровим діабетом, пролактиномами та іншими ендокринними захворюваннями. Обстеження МЗ проводили з використанням ультразвукових сканерів. Фіксувалась кількість випадків різних форм мастопатії. Визначення естрадіолу, ПРЛ та ГЗСГ у сироватці крові проводилось із використанням імуноферментних методик. Всі дослідження виконувались зі згоди пацієнта та дотриманням етичних норм. Статистичну обробку проводили з визначенням середньо-арифметичних показників, медіан. Оцінку достовірності отриманих результатів здійснювали за допомогою показників: Хі-квадрат, критерію Шапіро-Уілка, F-критерію Фішера, U-критерію Манна-Уїтні.
Результати. Ультразвукове обстеження МЗ проведено в 108 жінок контрольної групи і 97 жінок із ПКЯ. У контрольній групі патологія МЗ виявлена у 29 жінок (26,85%). У другій групі патологія МЗ виявлена в 67 випадках (69,7%; p<0,0001). У жінок із ПКЯ показник медіани ПРЛ був вище на 44,83% (р=0,0179) порівняно з контролем. Показники естрадіолу не відрізнялись в обох групах (p=0,9616). У групі жінок з ПКЯ показники ГЗСГ були дещо нижчими, порівняно з контролем, але відмінності не знайшли статистичного підтвердження (p=0,2756). Висновки. У жінок із полікістозом яєчників більше ніж у 2 рази частіше трапляються доброякісні захворювання молочної залози. Ми не виявили відмінностей у показниках естрадіолу і глобуліну, що зв’язує статеві гормони. Експонування марганцем може спричиняти підвищення показників пролактину. Накопичення нікелю в організмі імітує естрогеноподібні ефекти в молочних залозах. Це може підсилювати проліферативні процеси молочних залоз за відсутності овуляції у жінок з полікістозом яєчників.
Посилання
Zhabchenko IA, Bondarenko OM, Yaremko HIe. Alhorytmy orhanizatsiino-likuval'nykh dii schodo profilaktyky mozhlyvykh uskladnen' u vahitnykh z fibrozno-kistoznoiu khvoroboiu molochnykh zaloz [Algorithms of organizational and therapeutic actions in the prevention of possible complications in pregnant women with fibro-cystic disease of the mammary glands]. Zhinochyi Likar. 2009;4:25-6. (in Ukrainian).
Jung S, Stanczyk FZ, Egleston BL, Snetselaar LG, Stevens VJ, Shepherd JA, et al. Endogenous sex hormones and breast density in young women. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2015;24(2):369-78.
Dimitrakakis C, Bondy C. Androgens and the breast. Breast Cancer Res. 2009;11(5):212.
Linton L, Taylor M, Dunn S, Martin L, Chavez S, Stanitz G, et al. Associations of Serum Levels of Sex Hormones in Follicular and Luteal Phases of the Menstrual Cycle with Breast Tissue Characteristics in Young Women. PLoS One. 2016;11(10):e0163865.
Hun'kov SV, Tatarchuk TF, Vykhor VO, Vetokh HV, Kapshuk IM, Babych SV. Doslidzhennia balansu essentsiinykh makro- ta mikroelementiv u zhinok z polikistozom yaiechnykiv [Research of balance of essential macro- and microelements in women with polycystic ovary]. Suchasni problemy toksykolohii kharchovoi ta khimichnoi bezpeky. 2015;4:51-3. (in Ukrainian).
Williams M, Todd GD, Roney N, Crawford J, Coles C, McClure PR, et al. Toxicological Profile for Manganese. Agency for Toxic Substances and Disease Registry (ATSDR) Toxicological Profiles. Atlanta (GA): Agency for Toxic Substances and Disease Registry (US); 2012. 506 р.
Fortunati N, Catalano MG, Boccuzzi G, Frairia R. Sex Hormone-Binding Globulin (SHBG), estradiol and breast cancer. Mol Cell Endocrinol. 2010;316(1):86-92.
Conway G, Dewailly D, Diamanti-Kandarakis E, Escobar-Morreale HF, Franks S, Gambineri A, et al. The polycystic ovary syndrome: a position statement from the European Society of Endocrinology. Eur J Endocrinol. 2014;171(4):1-29.
Meeker JD, Rossano MG, Protas B, Padmanahban V, Diamond MP, Puscheck E, et al. Environmental exposure to metals and male reproductive hormones: circulating testosterone is inversely associated with blood molybdenum. Fertil Steril. 2010;93(1):130-40.
Aquino NB, Sevigny MB, Sabangan J, Louie MC. The role of cadmium and nickel in estrogen receptor signaling and breast cancer: metalloestrogens or not? J Environ Sci Health C Environ Carcinog Ecotoxicol Rev. 2012;30(3):189-24.
Zheng G, Wang L, Guo Z, Sun L, Wang L, Wang C, et al. Association of Serum Heavy Metals and Trace Element Concentrations with Reproductive Hormone Levels and Polycystic Ovary Syndrome in a Chinese Population. Biol Trace Elem Res. 2015;167(1):1-10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 S. V. Gunkov, S. V. Babich
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
