Оцінка тривожності у хворих на міастенію
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.1.85.2018.7Ключові слова:
міастенія, тривожність, очна форма, генералізована форма, антитіла до рецепторів ацетилхоліну, антитіла до м’язово-специфічної тирозин-кіназиАнотація
У статті представлено результати дослідження тривожності у хворих на міастенію залежно від імунологічного типу, тривалості та клінічної форми захворювання.
Мета роботи — дослідити рівень тривожності у дорослих, хворих на міастенію.
Матеріал і методи. Проведено поглиблене клініко-неврологічне, імунологічне (визначення антитіл до рецепторів ацетилхоліну та/або м’язово-специфічної тирозин-кінази) обстеження та тестування за шкалою тривожності Спілберга-Ханіна 96 хворих (56 жінок та 40 чоловіків) на міастенію (71 — з генералізованою, 25 — з очною формою відповідно).
Результати. При оцінці ситуаційної тривожності помірний рівень тривожності виявлено у 44 пацієнтів, високий — у 24
пацієнтів, у той час як низький рівень тривожності мали 28
осіб. Антитіла до рецепторів ацетилхоліну виявлено у 57 (80,3%) із 71 хворих із генералізованою формою та в 13 (52%) з 25 осіб з очною формою міастенії, у 6 (8,5%) із 71 пацієнтів з генералізованою міастенією виявлені антитіла до м'язово-специфічної тирозин-кінази. У пацієнтів з очною формою міастенії (клас І за MGFA) достовірно частіше реєструється низький рівень тривожності (p<0,05). Помірний рівень ситуаційної тривожності достовірно частіше реєструвався у хворих на міастенію класу ІІІ за MGFA (помірна форма), а високий рівень — у хворих на міастенію класу IV за MGFA (виражена форма). У пацієнтів із низьким рівнем ситуаційної тривожності середня тривалість захворювання була достовірно нижчою (p<0,05).
Висновки. Розвиток тривожних порушень у хворих на міастенію збільшується з тривалістю перебігу хвороби, залежить від тяжкості міастенії, не залежить від імунологічного типу захворювання. Тривожні прояви більш виражені у хворих на генералізовану міастенію.
Посилання
Kulikova SL. Antitela k atsetilkholinovym retseptoram v diagnostike razlichnykh form miastenii [Antibodies to acetylcholine receptors in the diagnosis of various forms of myasthenia gravis]. Nevrologiya i neyrokhirurgiya. Vostochnaya Evropa. 2014;1:73-82. (in Russian).
Likhachev SA, Kulikova SL. Osobennosti naznacheniya medikamentoznoy terapii soputstvuyushchikh zabolevaniy pri miastenii [Features of the appointment of drug therapy of concomitant diseases in myasthenia gravis]. Nevrologiya i neyrokhirurgiya. Vostochnaya Evropa. 2014;1:63-72. (in Russian).
Likhachev SA, Kulikova SL, Astapenko AV, Osos EL, Gvishch TG, Korbut TV. Klinicheskie osobennosti techeniya miastenii pri sochetannoy autoimmunnoy patologii [Clinical features of myasthenia flow in combined autoimmune pathology]. Nevrologiya i neyrokhirurgiya. Vostochnaya Evropa. 2014;1:83-94. (in Russian).
Tovazhnians'ka OL, Samoilova HP. Kliniko-neirofiziolohichni osoblyvosti u khvorykh na miasteniiu zalezhno vid strukturnykh zmin tymusa [Clinical and neurophysiological features of patients with myasthenia depending on the structural changes of the thymus]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal. 2016;4:49-53. (in Ukrainian).
Tovazhnyanskaya EL, Klimova EM, Samoylova AP, Drozdova LA, Krasnoyaruzhskiy AG. Kliniko-immunologicheskie osobennosti u patsientov s miasteniey v zavisimosti ot struktury timusa [Clinical and immunological features in patients with myasthenia, depending on the structure of the thymus]. Nevrologiya i neyrokhirurgiya. Vostochnaya Evropa. 2015;4:15-23. (in Russian).
Shkol'nik VM, Kal'bus AI, Baranenko AN, Pogorelov AV. Miasteniya: sovremennye podkhody k diagnostike i lecheniyu [Myasthenia gravis: modern approaches to diagnosis and treatment]. Ukr. nevrol. zhurnal. 2014;2:12-7. (in Russian).
Shkol'nik VM, Kal'bus AI, Shul'ga OD. Miasteniya: chto nam izvestno segodnya? [Myasthenia gravis: what do we know today?]. Zdorov’ia Ukrainy (nevrolohiia, psykhiatriia, psykhoterapiia). 2010;3:10-1. (in Russian).
Shul'ga OD, Kal'bus AI, Shul'ga LA. Miasteniya [Myasthenia gravis]. Neyron Revyu. 2010;2:13-20. (in Russian).
Kulaksizoglu I. Mood and anxiety disorders in patients with myasthenia gravis: aetiology, diagnosis and treatment. CNS Drugs. 2007;21:473-81.
Skeie GO, Apostolski A, Evoli A, Gilhus NE, Hart IK, Harms L, et al. Guidelines for the treatment of autoimmune neuromuscular transmission disorders. Eur. J. Neur. 2010;17(7):893-902.
Wolfe GI, Kaminski HJ, Aban IB, Minisman G, Kuo HC, Marx A, et al. Randomized Trial of Thymectomy in Myasthenia Gravis. The New England Journal of Medicine. 2016;375:511-22.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 O. I. Kalbus
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
