Аналіз показників катехоламінів у вагітних із загрозою передчасних пологів

Анотація

Мета дослідження — аналіз змін показників катехоламінів та їх вплив на перебіг вагітності з подальшим прогнозуванням та лікуванням передчасних пологів.
Матеріал і методи. Проведено аналіз змін показників катехоламінів у 200 вагітних із передчасними пологами в терміни гестації від 22 до 36 тижнів вагітності. Першу (І) основну клінічну групу створили 70 вагітних із попередньою втратою вагітності без ознак загрози передчасних пологів на момент обстеження. До другої (ІІ) основної групи увійшли 80 вагітних із попередньою втратою вагітності та з наявною загрозою передчасних пологів. До групи порівняння увійшли 30 першовагітних жінок у аналогічні терміни із загрозою передчасних пологів без вказівок в анамнезі на втрату вагітності або переривання вагітності. Контрольну групу становили 20 першовагітних жінок із неускладненим перебігом гестаційного процесу. Вік вагітних коливався від 19 до 42 років, що становив 25,9 ± 6,7 року і достовірно не різнився між сформованими групами вагітних. Стан симпато-адреналової системи оцінювали за показниками добової екскреції адреналіну та норадреналіну (Е. Ш. Матлина і співавт., 1969). Дані спостереження фіксувались у анкеті, які, в подальшому, детально аналізувалися, включаючи акушерсько-гінекологічний анамнез, перебіг гестаційного періоду до госпіталізації, питання медико-біологічного, соціально-економічного характеру.
Результати. При дослідженні, виходячи з показників добової
екскреції адреналіну та норадреналіну, оцінювали стан симпато-адреналової системи. За модифікованою нами анкетою дані спостереження фіксували та детально аналізували, включаючи акушерсько-гінекологічний анамнез, перебіг гестаційного періоду до госпіталізації, питання медико-біологічного, соціально-економічного характеру. Виходячи з отриманих результатів, зроблено висновок, що у жінок із загрозою передчасних пологів наявність зниженого, порівняно з контролем, рівня екскреції адреналіну та підвищений рівень екскреції норадреналіну свідчать про недостатню адаптаційну реакцію у переважної більшості вагітних із пізнім викиднем або передчасними пологами в анамнезі. Встановлено, що активність медіаторної ланки симпато-адреналової системи переважає над активністю її гормональної (адреналової) ланки, а оскільки норадреналін має виражену контрактильну дію на міометрій, зазначені зміни можуть сприяти активації скоротливої функції матки та розвитку загрози переривання вагітності. Таким чином, встановлене вірогідне підвищення показників впливає на формування адаптивних реакцій у досліджуваного нами контингенту жінок, що характеризує процес дезадаптації. Висновок. Проведені дослідження вказують, що зміна показників адреналіну, норадреналіну свідчить про недостатню адаптаційну реакцію у переважної більшості вагітних із пізнім викиднем або передчасними пологами. Нами пропоновано використовувати в аналогічних випадках розроблений алгоритм обстеження та прогнозування ризику не виношування вагітності, що забезпечить зниження рівня перинатальних втрат та підвищення репродуктивного здоров'я жінок.