Ефективність препарату цитофлавін при комплексній патогенетичній терапії черепно-мозкової травми у вояків антитерористичної операції
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.2.86.2018.37Ключові слова:
черепно-мозкова травма, гострий і віддалений період, цитофлавін, вояки АТОАнотація
Мета роботи — дослідити ефективність застосування препарату цитофлавін у лікуванні черепно—мозкової травми легкого і середнього ступеня тяжкості у вояків антитерористичної операції (АТО) в гострому та віддаленому періодах.
Матеріал і методи. Обстежено 117 бійців АТО з різними клінічними формами ЧМТ (струс головного мозку — СГМ: 42 чоловіків; забій головного мозку легкого ступеня тяжкості — ЗГМЛС: 41 чоловік; забій головного мозку середнього ступеня тяжкості — ЗГМСС: 34 чоловіки). Кожна із груп розділена на дві підгрупи А і В. Підгрупа А приймала до стандартного лікування цитофлавін і склала групу порівняння. Підгрупа В приймала лікування за протоколом без застосування цитофлавіну. Вояки знаходились на лікуванні в неврологічному та нейрохірургічному відділеннях військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Результати оброблені статистичним методом оцінки значущості різниць за Фішером.
Результати. У гострому і у віддаленому періодах до лікування істотної різниці в частоті скарг між підгрупами кожної клінічної форми ЧМТ у відсотковому відношенні не відзначалось. Скарги були більш вираженими залежно ступеня наростання тяжкості ЧМТ і переважали в підгрупах В. Після лікування в гострому та у віддаленому періодах
частота скарг достовірно зменшилась в обох підгрупах всіх форм ЧМТ, але більш виражені зміни відзначались у підгрупах А, які додатково отримували цитофлавін, порівняно з підгрупами, які приймали стандартне лікування.
Висновок. Додавання цитофлавіну позитивно впливає на результати лікування ЧМТ легкого і середнього ступеня тяжкості в гострому і віддаленому періодах, що дозволяє досягнути більш повного і раннього відновлення неврологічних функцій.
Посилання
Andrieiev OA, Skots'ka OIe, Kadzhaia NV. Shliakhy ob'iektyvizatsii lehkoi cherepno-mozkovoi travmy v hostromu periodi [Ways of objectification of light craniocerebral trauma in acute period]. Klinichna khirurhiia. 2015;11:9-12. (in Ukrainian).
Grigorova IA, Novak AS. Kliniko-diagnosticheskie aspekty legkoy cherepno-mozgovoy travmy [Clinical and diagnostic aspects of an easy craniocerebral injury]. Mizhnarodnyi medychnyi zhurnal. 2016;3:68-71. (in Russian).
Hryhorova IA, Kufterina NS. Neirofiziolohichnyi analiz osib molodoho viku, scho perenesly lehku cherepno-mozkovu travmu [Neurophysiological analysis of young people who have undergone a mild craniocerebral trauma]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal. 2011;7:43-4. (in Ukrainian).
Konovalov AN, Likhterman LB, Potapov AA, editors. Klinicheskoe rukovodstvo po cherepno-mozgovoy travme [Clinical guidelines for traumatic brain injury]. Moscow: ANTIDOR; 1998. 549 p. (in Russian).
Kurako YuL, Bukina VV. Legkaya zakrytaya cherepno-mozgovaya travma [Easy closed craniocerebral injury]. Kyiv: Zdorov'ia; 1989. 160 p. (in Russian).
Gusev EI, Konovalov AN, Skvortsova VI, Gekht AB, editors. Nevrologiya. Natsional'noe rukovodstvo [Neurology. National leadership]. Moskow: GEOTAR-Media; 2010. 1054 p. (in Russian).
Anderson-Barnes VC, Weeks SR, Tsao JW. Mild traumatic injury update. Continuum Lifelong Learning Neurology. 2010;6(16):18-8.
Alekseenko YuV. Posledstviya legkikh cherepno-mozgovykh povrezhdeniy: klinicheskaya interpretatsiya, lechenie i profilaktika [The consequences of light craniocerebral injury: clinical interpretation, treatment and prevention]. Nevrologiya i neyrokhirurgiya. Vostochnaya Evropa. 2017;1:66-75. (in Russian).
Zhivolupov SA, Samartsev IN, Kolomentsev SV. Patogeneticheskie mekhanizmy travmaticheskoy bolezni golovnogo mozga i osnovnye napravleniya ikh korrektsii [Pathogenetic mechanisms of traumatic brain disease and the main directions of their correction]. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii im. S.S. Korsakova. 2009;10:42-5. (in Russian).
Korchagina EV. Posledstviya boevoy cherepno-mozgovoy travmy i ogranichenie zhiznedeyatel'nosti u byvshikh voennosluzhashchikh trudosposobnogo vozrasta v sovremennykh usloviyakh [Consequences of war craniocerebral trauma and limitation of vital activity in former servicemen of working age in modern conditions] [dissertation abstract]. St. Petersburg; 2008. 148 p. (in Russian).
Likhterman LB. Sotryasenie golovnogo mozga [Brain concussion]. Neyrokhirurgiya. 2002;2:4-8. (in Russian).
Likhterman LB. Uchenie o posledstviyakh cherepno-mozgovoy travmy [The doctrine of the consequences of craniocerebral trauma]. Neyrokhirurgiya. 2015;1:9-22. (in Russian).
Travmaticheskaya entsefalopatiya [Traumatic encephalopathy] [Іnternet] [Cited 2018 8]. Available froom: http://www.lvrach.ru/2016/05/. (in Russian).
Boake C, Francisco GE, Ivanhoe CB, Kothari S. Brain injury rehabilitation. Physical medicine and rehabilitation. 2nd ed. Philadelphia: Saunders; 2000. 1116 р.
Rapp PE, Curley KC. Is a diagnosis of "mild traumatic brain injury" a category mistake? Trauma Acute Care Surg. 2012;2(73):13-11.
Vizilo TL, Vlasova IV. Kliniko-nevrologicheskaya kharakteristika bol'nykh travmaticheskoy entsefalopatiey [Clinical neurological characteristics of patients with traumatic encephalopathy]. Politravma. 2006;1:68-5. (in Russian).
Muravs'kyi AV. Cherepno-mozkova travma u bokseriv (klinika, diahnostyka, prohnoz) [Craniocerebral trauma in boxers (clinic, diagnosis, prognosis)] [dissertation abstract]. Kiev; 2016. 337 p. (in Ukrainian).
Faden AI. Neuroprotection and traumatic brain injury: The search continues. Arch. Neurol. 2004;58:1553-3.
Zadorozhna BV. Travmatychna khvoroba holovnoho mozku (klinika, diahnostyka, prohnozuvannia) [Traumatic brain disease (clinic, diagnosis, prognostication)]. Klinichna ta eksperymental'na patolohiia. 2012;1:58-60. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 M. H. Semchysyn
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
