DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.2.86.2018.37

Ефективність препарату цитофлавін при комплексній патогенетичній терапії черепно-мозкової травми у вояків антитерористичної операції

M. H. Semchysyn

Анотація


Мета роботи — дослідити ефективність застосування препарату цитофлавін у лікуванні черепно—мозкової травми легкого і середнього ступеня тяжкості у вояків антитерористичної операції (АТО) в гострому та віддаленому періодах.
Матеріал і методи. Обстежено 117 бійців АТО з різними клінічними формами ЧМТ (струс головного мозку — СГМ: 42 чоловіків; забій головного мозку легкого ступеня тяжкості — ЗГМЛС: 41 чоловік; забій головного мозку середнього ступеня тяжкості — ЗГМСС: 34 чоловіки). Кожна із груп розділена на дві підгрупи А і В. Підгрупа А приймала до стандартного лікування цитофлавін і склала групу порівняння. Підгрупа В приймала лікування за протоколом без застосування цитофлавіну. Вояки знаходились на лікуванні в неврологічному та нейрохірургічному відділеннях військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Результати оброблені статистичним методом оцінки значущості різниць за Фішером.
Результати. У гострому і у віддаленому періодах до лікування істотної різниці в частоті скарг між підгрупами кожної клінічної форми ЧМТ у відсотковому відношенні не відзначалось. Скарги були більш вираженими залежно ступеня наростання тяжкості ЧМТ і переважали в підгрупах В. Після лікування в гострому та у віддаленому періодах
частота скарг достовірно зменшилась в обох підгрупах всіх форм ЧМТ, але більш виражені зміни відзначались у підгрупах А, які додатково отримували цитофлавін, порівняно з підгрупами, які приймали стандартне лікування.
Висновок. Додавання цитофлавіну позитивно впливає на результати лікування ЧМТ легкого і середнього ступеня тяжкості в гострому і віддаленому періодах, що дозволяє досягнути більш повного і раннього відновлення неврологічних функцій.


Ключові слова


черепно-мозкова травма; гострий і віддалений період; цитофлавін; вояки АТО

Повний текст:

PDF

Посилання


Andrieiev OA, Skots'ka OIe, Kadzhaia NV. Shliakhy ob'iektyvizatsii lehkoi cherepno-mozkovoi travmy v hostromu periodi [Ways of objectification of light craniocerebral trauma in acute period]. Klinichna khirurhiia. 2015;11:9-12. (in Ukrainian).

Grigorova IA, Novak AS. Kliniko-diagnosticheskie aspekty legkoy cherepno-mozgovoy travmy [Clinical and diagnostic aspects of an easy craniocerebral injury]. Mizhnarodnyi medychnyi zhurnal. 2016;3:68-71. (in Russian).

Hryhorova IA, Kufterina NS. Neirofiziolohichnyi analiz osib molodoho viku, scho perenesly lehku cherepno-mozkovu travmu [Neurophysiological analysis of young people who have undergone a mild craniocerebral trauma]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal. 2011;7:43-4. (in Ukrainian).

Konovalov AN, Likhterman LB, Potapov AA, editors. Klinicheskoe rukovodstvo po cherepno-mozgovoy travme [Clinical guidelines for traumatic brain injury]. Moscow: ANTIDOR; 1998. 549 p. (in Russian).

Kurako YuL, Bukina VV. Legkaya zakrytaya cherepno-mozgovaya travma [Easy closed craniocerebral injury]. Kyiv: Zdorov'ia; 1989. 160 p. (in Russian).

Gusev EI, Konovalov AN, Skvortsova VI, Gekht AB, editors. Nevrologiya. Natsional'noe rukovodstvo [Neurology. National leadership]. Moskow: GEOTAR-Media; 2010. 1054 p. (in Russian).

Anderson-Barnes VC, Weeks SR, Tsao JW. Mild traumatic injury update. Continuum Lifelong Learning Neurology. 2010;6(16):18-8.

Alekseenko YuV. Posledstviya legkikh cherepno-mozgovykh povrezhdeniy: klinicheskaya interpretatsiya, lechenie i profilaktika [The consequences of light craniocerebral injury: clinical interpretation, treatment and prevention]. Nevrologiya i neyrokhirurgiya. Vostochnaya Evropa. 2017;1:66-75. (in Russian).

Zhivolupov SA, Samartsev IN, Kolomentsev SV. Patogeneticheskie mekhanizmy travmaticheskoy bolezni golovnogo mozga i osnovnye napravleniya ikh korrektsii [Pathogenetic mechanisms of traumatic brain disease and the main directions of their correction]. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii im. S.S. Korsakova. 2009;10:42-5. (in Russian).

Korchagina EV. Posledstviya boevoy cherepno-mozgovoy travmy i ogranichenie zhiznedeyatel'nosti u byvshikh voennosluzhashchikh trudosposobnogo vozrasta v sovremennykh usloviyakh [Consequences of war craniocerebral trauma and limitation of vital activity in former servicemen of working age in modern conditions] [dissertation abstract]. St. Petersburg; 2008. 148 p. (in Russian).

Likhterman LB. Sotryasenie golovnogo mozga [Brain concussion]. Neyrokhirurgiya. 2002;2:4-8. (in Russian).

Likhterman LB. Uchenie o posledstviyakh cherepno-mozgovoy travmy [The doctrine of the consequences of craniocerebral trauma]. Neyrokhirurgiya. 2015;1:9-22. (in Russian).

Travmaticheskaya entsefalopatiya [Traumatic encephalopathy] [Іnternet] [Cited 2018 8]. Available froom: http://www.lvrach.ru/2016/05/. (in Russian).

Boake C, Francisco GE, Ivanhoe CB, Kothari S. Brain injury rehabilitation. Physical medicine and rehabilitation. 2nd ed. Philadelphia: Saunders; 2000. 1116 р.

Rapp PE, Curley KC. Is a diagnosis of "mild traumatic brain injury" a category mistake? Trauma Acute Care Surg. 2012;2(73):13-11.

Vizilo TL, Vlasova IV. Kliniko-nevrologicheskaya kharakteristika bol'nykh travmaticheskoy entsefalopatiey [Clinical neurological characteristics of patients with traumatic encephalopathy]. Politravma. 2006;1:68-5. (in Russian).

Muravs'kyi AV. Cherepno-mozkova travma u bokseriv (klinika, diahnostyka, prohnoz) [Craniocerebral trauma in boxers (clinic, diagnosis, prognosis)] [dissertation abstract]. Kiev; 2016. 337 p. (in Ukrainian).

Faden AI. Neuroprotection and traumatic brain injury: The search continues. Arch. Neurol. 2004;58:1553-3.

Zadorozhna BV. Travmatychna khvoroba holovnoho mozku (klinika, diahnostyka, prohnozuvannia) [Traumatic brain disease (clinic, diagnosis, prognostication)]. Klinichna ta eksperymental'na patolohiia. 2012;1:58-60. (in Ukrainian).


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2018 M. H. Semchysyn

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2019